Шаграй Наталія - Полин і чебрець, Шаграй Наталія

— Ти дурненький, — я засміялася, — але я тебе кохаю.

Я не знаю, як складеться наше життя... Чи зможемо ми подолати всі випробування, які нам підготувала доля? Чи зможемо зберегти нашу любов, коли відстань розлучатиме нас? Чи зможемо ми знайти спільну мову, коли наші погляди розходитимуться? Чи зможемо ми пробачити один одному помилки, коли біль розриватиме наші серця? Я не знаю, чи зможемо ми побудувати міцний фундамент нашого щастя,  чи зможемо ми створити сім'ю, про яку мріємо? Чи будемо ми так само сміятися над дурницями через десять років? Чи продовжимо сперечатися через дрібниці, які в глибині душі не мають жодного значення? Чи встигнемо здійснити всі ті мрії, що так легковажно накидали у список "на потім", ніби часу в нас безмежно багато?

   Життя непередбачуване. Воно не питає дозволу, коли вирішує змінити курс. Ми можемо будувати плани, мріяти, уявляти, але життя завжди принесе несподіванки. Й тоді залишається тільки одне питання: ми разом це пройдемо чи розгубимося у вирі подій?

  Я не знаю, скільки у нас попереду весен, осінніх дощів, зимових вечорів із гарячим чаєм й лінивих літніх ранків. Але одне знаю точно — зараз я тут. Поруч. І поки ти теж поруч, усе має сенс. Бо справжня цінність не в тому, що буде. Вона — у тому, що є зараз.

Кінець