Юлія Богута - Помста для Роуз, Юлія Богута

Джиліан відсунулась від колони, та випрямила спину перш ніж з високо піднятою головою рушити до виходу. Я дивилася їй в слід та думала про її слова. Щастя...щастя...щастя...що для мене воно означало? Що допомагало мені жити далі? Відповіді сумбурно блукали в голові, але ніяк не складалися в один пазл аж доки я не опустила погляд на свої пальці в яких лежала флешка. Схоже, вона й сама розуміла, що минуле неможливо так просто стерти.