IrenStasiuk - Місто під чарами, IrenStasiuk

Вона відчула, як його руки обіймають її, як його дихання спокійно зливається з її. Олена не могла точно пояснити, чому відчуває таку гармонію, але кожен момент, кожен дотик, кожен погляд між ними був сповнений значення.

— Я не хочу, щоб цей момент закінчувався, — тихо сказала вона, закривши очі.

— Він не закінчиться, — відповів Артем, його голос був спокійний і твердий. — Ми будемо разом, Олено. Усе, що ми пережили, не буде марним. Ти змінила моє життя, і тепер я точно знаю, що все це не випадково.

Вони залишалися в цьому тісному колі спокою і взаємного розуміння. Кожен дотик, кожне слово, кожен погляд зміцнював їхній зв'язок. І хоча ззовні Київ був тим самим великим і метушливим містом, всередині їхнього маленького світу в цю ніч був лише спокій і ніжність, які вони дарували один одному.