Вахтанг Теймуразович Кіпіані - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані

На всіх трьох аркушах тексти являють собою замітки відносно молодих літераторів, зокрема в них твердиться, що Спілка письменників України нібито не дає можливості розвиватись молоді, а партійні та адміністративні органи «десятиліттями консервують їх літературний доробок». За своїм змістом зазначені тексти ідейно-шкідливі.

39. Аркуш жовтого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним кульковою ручкою з фіолетовим барвником, що починається зі слів: «Нарешті важила звичайне…» і закінчується словами «…стати виразником народних».

Текст являє собою чернетки статті про творчість П. Тичини, в яких автор намагається довести, що Тичина з часом «перестав бути виразником народу». За своїм змістом текст ідейно-невитриманий.

40. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним кульковою ручкою з червоним барвником, що починається зі слів: «Сонячні кларнети…» і закінчується словами: «…Пізніше — теперішній стандарт». В тексті перелічуються твори П. Тичини, написані ним до 1950 року.

41. Аркуш зелено-жовтого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним фіолетовим барвником, що починається зі слів: «Володимир Ілліч Ленін якось…» і закінчується словами: «…Але цього мало». Текст являє собою чернетку літературно-критичної статті про творчість М. П. Драгоманова.

42. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним простим олівцем, що починається зі слів: «1. Що нового за сл.? 2. Порадьтеся, обдумайте…» і закінчується словами: «…Ів-Фр., Кошового, 10 Заливаха Панас».

В тексті викладені поради для поїздки «на фінал», пропонується за гідів брати осіб, які раніше були судимі за антирадянську діяльність, — Панаса Заливаху, Романа Семенюка та інших. За змістом документ ідейно-шкідливий.

43. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату перегорнутий вдвоє з рукописним текстом, виконаним простим олівцем, що починається зі слів: «Календар. 13.1. вручив звинувачення…» і закінчується словами: «…то зветься санітарна рубка».

Документ являє собою витяги із архівної кримінальної справи Стуса з поміткою днів, коли проводилась та чи інша слідча дія. Викладені також уривки з «Відкритого листа» З. Франко від 2.3.1972 року, надрукованого в газеті «Радянська Україна».

44. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату, перегорнутого вчетверо, з рукописним текстом, виконаним кульковою ручкою з фіолетовим барвником, що починається зі слів: «Василю! Київ, Свердлова, 10…» і закінчується словами: «…Вітання твоїм чубатим братам. З привітом Василь».

Документ являє собою листа, в якому автор просить, щоб адресат написав «Шевченкові Анатолію» свою автобіографічну довідку, і сповіщає, що йому «вдалося в «Жовтні» № 1 зламати цензурні перепони і вискочити зі статтею без псевдо».

45. Аркуш білого нелінованого паперу розміром 14,7 × 21 см, з рукописним текстом, виконаним синім барвником, що починається зі слів: «Дорогі Олено, Зеноне! Дякую за здоровлення…» і закінчується словами: «…суд. медексперт виявив тяжкі».

Текст являє собою листа, в якому автор вибачається за мовчання і повідомляє про судовий процес по справі Миколи Горбаля, тенденційно описує події, які пов’язані з цим процесом.

46. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним синім барвником, що починається зі слів: «До Верховного суду УРСР. Копія: до Генерального Прокурора Союзу СРСР…» і закінчується словами: «…цинічної розправи над М. Горбалем».

Документ являє собою заяву, в якій автор намагається довести, що 23 жовтня 1979 року нібито безпідставно було заарештовано його товарища «члена укр. провоз. руху Миколу Горбаля» і начебто «цинічно звинувачено в опорі міліції й зґвалтуванні», разом з цим «вимагає» звільнити Горбаля «як абсолютно невинного». В цілому за змістом документ ідейно-шкідливий.

47. Аркуш білого нелінованого паперу розміром 13,5 × 19 см, перегорнутий вчетверо з рукописними записами, що починаються зі слів: «Забрали зі справи багато…» і закінчуються словами: «…побачив ґвалт і втрутився».

Записи являють собою замітки по кримінальній справі відносно М. Горбаля, в яких твердиться, що справа нібито «сфабрикована». За своїм змістом текст ідейно-шкідливий.

48. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним синім барвником, що починається зі слів: «Привіт, Євгене! Дістав твого листа…» і закінчується словами: «…Будь. І не задирайся до мене. Василь».

Документ являє собою чернетку листа, в якому автор (В. Стус) в чорних фарбах описує про своє життя в Києві, де в нього нібито «ганебна праця, злиденна платня» і жаліється, що листуватися йому «не так легко». В листі згадується цілий ряд осіб, засуджених за антирадянську діяльність, зокрема Іван Світличний, Зиновій Антонюк, Василь Лісовий та інші. В цілому за змістом текст листа ідейно-шкідливий.

49. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним російською мовою, що починається зі слів: «Дорогая Нина Петровна, пожалуйста, не серчайте…» і закінчується словами: «…И от этого настроение еще похуже».

Документ являє собою частину листа, в якому автор (В. Стус) змальовує своє життя в Києві, який у всіх відношеннях начебто «удручающе действует» на нього, повідомляє, що з 7 грудня 1979 року йому встановили «жесткий админнадзор» та про одержання запрошень на роботу в США. За змістом документ листа ідейно-шкідливий.

50. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним синім барвником, що починається зі слів: «Дорогий Славку, дякую за телеграму…» і закінчується словами: «…бо підставі були геть мізерні (сугестивні)».

Текст являє собою частину листа, в якому автор (В. Стус) пише, що він «приголомшений Києвом», і сповіщає: «Ти, Стефа і я — оголошені члени неіснуючої цілком паралізованої групи. Контакти з Москвою, хіба телефонні». В цілому за змістом лист ідейно-шкідливий.

51. Аркуш білого нелінованого паперу розміром 13,5 × 18 см з рукописним текстом, виконаним синім барвником, що починається зі слів: «Дорогий Євгене, не май серця, що не пишу…» і закінчується словами: «…А на суд (17–21) не пустили нікого».

Документ являє собою незакінчений лист до Євгена, в якому автор (В. Стус) описує своє враження про Київ, називає його «оригінальним місцем заслання», сповіщає про судовий процес по справі Миколи Горбаля, який, за його словами, став «жертвою свавілля». За змістом документ ідейно-шкідливий.

52. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним фіолетовим барвником, що починається зі