Кирило Круторогов - Бомбардир

тільки уяви: Олег Яневський подарував мені цуценя мопса! Він нереально класний, страшенно прикольний! Я назвала його Майкл… Але тут така справа: я ж на тиждень їду, а мама навідріз відмовилася доглядати його. А ти ж, я сподіваюся, не відмовишся дати притулок бідолашній тварині?

Тільки після цього я здогадався подивитися під ноги. Між Сониними угами сумирно сиділо і дивилося на мене вгодоване цуценя з чорною мордочкою й витрішкуватими очима. Я й слова мовити не встиг, як моя дочка вигукнула:

– Тату, я в тобі ні хвилини не сумнівалася! Ви з ним однозначно потоваришуєте! Дякую тобі, ти в мене найкращий!

Вона сунула мені в руку кінець повідка, звучно цьомнула в щоку й помчала вниз сходами.

Так що Новий рік я зустрічав не один, а в товаристві Майкла.

Він виявився хлопцем дружнім і кмітливим. Та й нудьгувати не давав – регулярно залишав калюжі то тут, то там і вів нескінченну війну з моїми хатніми капцями. А коли я вирішував його виховувати, замість того щоб усвідомити й засоромитись, починав облизувати мене від голови до ніг. Тут і кам’яне серце розтане.

Перші два дні нового року я провів, як і більшість співвітчизників, у стані ситої прострації біля телевізора. Утім, мені це швидко набридло, і я вирішив хоч трохи розвіятися. Поїхав у центр – у той самий паб, де час від часу зустрічався з фанатами «Манчестер Юнайтед». Привід був – британці, на відміну від нас, радують співгромадян добрим футболом навіть на Новий рік – у них серія з кількох турів поспіль, без перерви, коли команди не мають права на відпочинок, а матчі йдуть один за одним. Я розраховував подивитися гру улюбленої команди, випити пивця й покритикувати улюбленців.

Цього разу тут товклися всього лише двоє чи троє знайомих. Ми завчасно зайняли столик прямо навпроти великого екрана, і хоча «МЮ» знову зіграв мляво, на мій настрій це анітрохи не вплинуло.

Щойно я взявся за другий келих, вимогливо задзвонив мобільний. Я машинально, навіть не поглянувши на дисплей, прийняв виклик і сунув свою «Нокію» до вуха, притиснувши її плечем.

– Доброго дня, Олексію Петровичу! – почувся з динаміка жіночий голос.

– І вам…

– Мене звати Олена, я співробітниця служби клієнтської підтримки «Вашого банку».

– А навіщо мене підтримувати? – віджартувався я.– Я ще цілком надійно стою на ногах.

– Олексію Петровичу, на ваш рахунок надійшов переказ у розмірі восьми тисяч фунтів стерлінгів…

Далі я не став слухати.

Точно в цю мить «Червоні дияволи» пропустили найбезглуздіший гол, який тільки можна уявити. У пабі зчинився галас – фани енергійно виявляли обурення. А в мене на обличчі блукала дивна усмішка. І річ була не у фунтах – я ж бо знав, що цей переказ означає насправді.

Коли народ угамувався і знову втупився в екран, я підвівся, підняв келих і, дочекавшись паузи в скоромовці коментатора, виголосив привселюдно:

– За Сергія Гайдука! Нехай тобі пощастить, друже!

І цим, слід гадати, остаточно переконав усіх, хто сьогодні зібрався в цьому затишному місці, що пиво – не такий уже безневинний напій…

Про АВТОРА

Кирило Круторогов (1990) – відомий український футбольний коментатор і журналіст. Навчався у Харківському національному університеті имені В. Н. Каразіна. У 2009 році брав участь у конкурсі коментаторів, організованому Прем’єр-лігою України, прокоментував декілька матчів на Першому національному каналі, після чого отримав запрошення від телеканалу «Футбол» і переїхав до Києва. Відтоді прокоментував понад тисячу матчів на каналах «Футбол-1», «Футбол-2» і ТРК «Україна», більшість із яких – у прямому ефірі. В 2016 році був у числі номінантів на премію «Телетріумф» у категорії «Кращий спортивний коментатор України». Від 2012 року регулярно публікує статті про футбол у газеті «Сегодня».

Роман «#Бомбардир» – дебют Кирила в літературі, та автор сповнений нових ідей і творчих планів. Футбольну тематику обрано не випадково, адже це те, чим Кирило Круторогов живе протягом багатьох років.

1

Святошинсько-Броварська лінія Київського метрополітену.

(обратно) 2

Відвідав усі виїзні матчі своєї команди (жарг.).

(обратно) 3

Ліверпуль розташований в англійському графстві Мерсисайд.

(обратно) 4

Клубний шарф (жарг.).

(обратно) 5

Нині – Київський національний університет будівництва й архітектури (КНУБА).

(обратно) 6

Заборонений прийом відбору м’яча: двоє гравців водночас із різних боків штовхають гравця суперників, який володіє м’ячем.

(обратно) 7

Розрив хрестоподібних зв’язок колінного суглоба. Одна з найчастіших і найбільш небезпечних травм у футболі.

(обратно) 8

Football Against Racism in Europe (FARE) – мережа, яка бореться проти расизму та ксенофобії в європейському футболі.

(обратно) 9

Товариські матчі (жарг.).

(обратно) 10

Київський спорткомплекс, призначений для тренувань і перегонів на автомобілях та мотоциклах.

(обратно) 11

Картярська гра, тактика якої нагадує бридж або преферанс.

(обратно) 12

Офіційний м’яч, який використовувався під час чемпіонату світу з футболу 2010 року, що проходив у Південній Африці.

(обратно) 13

Ліцензований спортивний агент – менеджер, який на підставі угоди зі спортсменом представляє його інтереси у відносинах зі спортивними клубами. Агенти є посередниками під час укладання контрактів, мають відсоток із цього. Нерідко займаються й фінансами клієнта – від інвестицій до податкових декларацій.

(обратно) 14

Вільний агент – статус гравця, чий контракт із командою скінчився. Він має право укласти контракт із іншою командою.

(обратно) 15

За матч буде забито чотири або більше м’ячів.

(обратно) 16

Усе має свою міру (лат.).

(обратно) 17

Час, коли клуби можуть купувати та вносити до заявки нових футболістів.

(обратно) 18

Народна назва муфти стартера. Слугує для відключення стартера від уже запущеного двигуна.

(обратно)
Оглавление ПЕРЕДМОВА Глава 1 Глава 2 Глава 3 Глава 4 Глава 5 Глава 6 Глава 7 Глава 8 Глава 9 Глава 10 Глава 11 Глава 12 Глава 13 Про АВТОРА