Ліра Куміра - Мама для дракончика, Ліра Куміра

- І що там такого секретного? - Зазирнула через плече, розглядаючи якісь каракулі, накреслені на пирозі. - А це що таке? - Та вже, сюрприз так сюрприз, навіть якщо підглянеш - фіг вгадаєш.

- Ну як же! - Обурилася наша дитина. - Тут написано: "Мамо, ми тебе любимо", - і так сором'язливо мені стало, бо я ж так і не взялася за навчання, а по-хорошому мені б пора, у мене син підростає, як я йому допомагатиму?

Стерла самотню сльозинку, що покотилася по щоці, і міцно обійняла своїх чоловіків:

- Дякую, мої хороші. Я теж дуже вас люблю! - Так і почалася наша перша сімейна вечеря.

Після цього ми дуже уважно слухали все, що розповідав нам маленький, з кожним днем його словниковий запас ставав дедалі багатшим, і я ніяк не могла звикнути до того, що в мене вже такий дорослий син.

А коли ми вклали Філіпа спати, Кір вирішив приступити до другої частини наших посиденьок. А саме: він дістав звідкись із засіків гарний глечик із соком і налив його в наші келихи, пропонуючи випити за початок довгого і щасливого сімейного життя.

Випити ми встигли, а після цього на робочому столі мого чоловіка спрацював переговорник.

- Кверх! - Висловився шатен і поспішив до артефакту. Схоже справа серйозна, раз його потурбували під час заслуженого відпочинку. - Що там? - Кинув у відповідь, і я почула якийсь шурхіт і крики на тлі:

- Кір, у нас НС! - Колись я таке вже чула, і мені не сподобався такий повтор. Раз потурбували його, значить справа справді кепська. - Потрібно, щоб ти прийшов, я чекатиму на тебе в штабі, - Ріан відключився першим, а мій чоловік із сумом подивився на мене:

- Я маю піти, - це, звісно, засмучувало, але я чудово розуміла, що зараз у нас не залишалося вибору.

- Я знаю. Будь там обережний, добре? - Міцно обійняла, цілуючи коханого, і він обережно кивнув, поцілувавши не тільки мене, а й мій зовсім ще крихітний животик:

- Сонечко, ти за старшу, дивись, щоб мама поводилася добре, - я посміхнулася на зауваження "татка" і провела його до дверей, а сама попрямувала до ванної кімнати.

"Якщо вже бурхливої ночі в нас не передбачається, то я хоча б відпочину", - спати лягала з якимось невизначеним почуттям усередині.

Сподіваюся, у них там усе добре...