Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Мобі Дік, або Білий кит 📚 - Українською

Герман Мелвілл - Мобі Дік, або Білий кит

302
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Мобі Дік, або Білий кит" автора Герман Мелвілл. Жанр книги: Сучасна проза / Пригодницькі книги.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 192
Перейти на сторінку:
коли душа вражена і пригнічена знанням, яке дістає з явищ диких і грубих, — у таку мить, о життя, я відчуваю твій глибинний жах! Але він мені чужий; цей жах — не частка мене самого! Я людина, я слабке створіння, але готовий стати з тобою на прю, грізне, примарне завтра! Підтримайте мене, зміцніть, огорніть мене, благодатні сили!

Розділ 39

Перша нічна вахта

Стабб на фор-марсі підтягує брас; говорить стиха.

— Ха! Ха! Ха! Ха! Хм! Захрип я, чи що? Я думав про це весь час і — ха-ха! — от і все, що я можу сказати із цього приводу. А чому? Тому, що сміх — наймудріша й найлегша відповідь на все, чого не можеш збагнути в цьому житті; і хай там як, а втіха лишається завжди, одна-єдина втіха: що судилося, тому й бути. Я не розчув, що там він казав Старбаку, та як на це подивитися спроста, Старбаку сьогодні було не ліпше, ніж мені — того вечора. Певно, старий Могол за нього теж узявся як слід. А я ж знав, що так і буде, я бачив; мені наче знамення якесь було, тож я можу провіщати майбутнє. Лише побачив, який у нього череп, і одразу збагнув, що й до чого. Ну, Стаббе, мудрагелю Стаббе, — це в мене такий титул, — то й що з цього, Стаббе? Усе ясно як божий день. Не знаю, чим усе це скінчиться, та я все одно дійду до кінця сміючись. Усі ці майбутні страхи — сміх та й годі! Їй-право, смішно! Тра-ля-ля! Ха-ха-ха! Що там робить удома моя ясочка? Плаче, аж заливається? А може, частує вином гарпунерів, які повернулися з плавання, і витанцьовує, як прапорець під вітром? Ну і я теж повеселюся — тра-ля-ля! Ха-ха-ха! Гоп!..

Гей, піднімайте повні чарки

За ласки й поцілунки!

Що є любов? Веселі бульки

У чаші хмільного трунку!

Гарна пісня! Хто це там мене кличе? Містер Старбак? Єсть, сер! (Убік.) Він мій начальник, але й над ним, якщо не помиляюся, теж є начальство. Іду, сер, оце тільки ще разочок підтягну — отако, — іду, сер!

Розділ 40

Опівночі на баку

Гарпунери і матроси. (Піднімається фок, і стає видно нічну вахту, — на баку в різних позах стоять, сидять і лежать люди; усі співають хором.)

Прощавайте, іспанські кралі!

Прощавайте назавжди!

Капітан дав наказ…

1-й матрос з Нентакету. Гей, хлопці, чого це ви затужили? Від ваших співів аж кишки ниють. Ану заспіваймо веселої! (Співає, і всі підтягують.)

Наш капітан пішов на ют

З підзорною трубою,

І бачить, аж кити пливуть

У морі чередою.

Спускайте на воду човни,

Веслуйте що є сили —

Царя морської царини

Сьогодні ми зловили!

Звеселися, мій хлопче, журитись не смій —

Загарпунив кита молодець-китобій!

Голос старшого помічника з юта. Гей, на баку! Пробити вісім склянок!

2-й матрос з Н є н т а к е т у. Ану тихо! Вісім склянок, чуєш, хлопче? Гей, Піпе, продзвони вісім разів у свій дзвін, чорнопикий! А я піду розбуджу вахтових. Моя горлянка для цього годиться: гуде, як порожнє барило. Ану, ану (просовує голову в люк). Перша вахта! Егей, хлопці! Пробили вісім склянок! Підйом!

Матрос-голландець. Сьогодні їх ніяк не добудишся. Це в старого Могола таке міцне вино. Кого з ніг звалить, кого розпалить. Ми тут співаємо, а вони знай собі сплять! Лежать, мов колоди. Ану привітай їх іще раз! Ось візьми брандспойт і гукай у нього. Їм, певно, кралі сняться, і жаль просинатися. Гукни, що час воскреснути: нехай іще поцьомаються і приходять на Страшний суд. Ану, ану! Оце гукнув! Еге ж, твоя горлянка амстердамським маслом не зіпсута.

Матрос-француз. От що, хлопці, давайте станцюємо джиґу, перш ніж кидати якір у Ліжковій бухті. Згодні? Ось і нова вахта. Ставайте всі! Піпе! Тягни сюди свій бубон, малий!

Піп (невдоволено і сонно). Я його десь загубив.

Матрос-француз. То ляпай себе по череві і ляскай вухами! Потанцюймо, хлопці! Побавімось досхочу! Ура! Під три чорти, хто не хоче танцювати з нами! Ставаймо в коло, хлопці, та ворушіться! Гоп! Вище ноги! Хутчіш!

Матрос-ісландець. Ні, друже, така підлога не для мене; вона під ногами ходором ходить. Я звик танцювати на льоду. Ти вже мені вибач…

Матрос-мальтієць. І я не танцюватиму. Що ж то за танці без дівчат? Який дурень буде потискати собі правою рукою ліву та здоровкатись сам до себе? Ні, мені треба партнерок!

Матрос-сицилієць. Атож. З дівчатами, та на зеленій галявинці — ото б я погопцював! Стрибав би, наче той коник.

Матрос з Лонг-Айленда. Надто ви перебірливі. Ну, то й без вас вода одсвятиться! Збирай урожай, де можеш, — це моє правило. От ми його і позбираємо ногами. І музика є! Ану руш!

Матрос з Азорських островів (з'являється у люку з бубном у руках). Тримай, Піпе. А ще візьми ось ганшпуг від кабестана. Лізь сюди! Нумо, хлопці! Дайте лиха закаблукам! (Половина з них танцюють під бубон, одні спускаються в кубрик; інші розляглися на палубі серед снастей; ще інші поснули. Звучить добірна лайка.)

Матрос з Азорських островів (танцюючи). Давай, Піпе! Лупи в бубон, не бійся! Так, щоб іскри посипалися! Щоб усі дзвоники повідлітали!

П і п. Еге ж, повідлітають, якщо так лупити. Ось іще один упав, бачите?

Матрос-китаєць. Тоді клацай зубами гучніше. Зроби із себе пагоду!

Матрос-француз. Веселися, щоб у пеклі жарко стало! Ану підніми свій обруч, Піпе, я стрибну через нього! Нумо! Шквар! Утни!

Т є ш т і г о (спокійно курить). Це білі люди; такі в них розваги. Хм! Я б так не надривався.

Старий матрос з острова Мєн. А чи знають ці веселі хлопці, що в них під ногами? «Я ще станцюю на твоїй могилі» — так проклинає нас вулична шльондра, стоячи під нічним вітром на розі. Господи Ісусе! Коли думаєш про ті позеленілі підводні флотилії, про повиті водоростю черепи… Ну, годі. Мабуть, весь світ — це бал, так кажуть учені люди; отже, це добре, що всі танцюють. Танцюйте, хлопці, поки молоді. Я теж колись був молодий.

3-й матрос з Н є н т а к е т у. Ху-ух, спочиньмо трошки! Це важче, ніж у штиль веслувати за китом. Дай затягнутись, Тешу. (Вони припиняють танцювати і збираються до гурту. Тим часом небо нахмарилося, вітер подужчав.)

Матрос-індієць. О

1 ... 63 64 65 ... 192
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мобі Дік, або Білий кит», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мобі Дік, або Білий кит"