Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Спостерігаючи, як до них все швидше пробиралися сотні гострозубих демонів, Майя сподівалася, що швидко втратить свідомість. І недовго доведеться мучитися, поки її тіло будуть розривати. Її черевики вже почали кусати гострі зуби.

У спину вдарив порив вітру. Дівчина тільки встигла здивуватися, звідки він тут. Позаду пролунав стук. Величезне перетинчасте крило закрило їх з Лукою і різко відкинуло зі столу всіх щурів.

Майя підняла голову і глянула на Ельдара. Той висів на стіні, зачепившись об кам'яну кладку кігтем одного крила і впершись у стіну зігнутими ногами. Руками він плів магічне коло, яке потім направив на стіл. Мить — і дошки з іншого боку столу вигнулись, збудувавши стінку із шипів. І таким чином перегородили демонам шлях.

 — Знайшов, — однокурсник подивився на Майю. — Ти змусила мене похвилюватися.

Майя глибоко видихнула. Тепер вони прорвуться! Лука злякано вилупився на хлопця з вертикальними зіницями. Ельдар махнув крилом поверх зграї. Щури з вереском розбіглися у різні боки. Королева, як встигла помітити Майя, кудись зникла.

Ельдар зістрибнув на підлогу і допоміг їм спуститися.

 — Я очищу дорогу. Зможете не відставати?

 — Лука пошкодив ногу, — сказала Майя.

Хлопчик, все ще неспроможний говорити, продовжував злякано дивитися на Ельдара. Отямився він лише, коли хлопець без зайвих церемоній закинув його на плече.

 — Демон, — прошепотів Лука, але чи то від подиву, чи то від страху навіть не намагався вирватися. — Ти справді демон...

 — Даймон, — виправив Ельдар.

Він змахнув крилом і відкинув нову хвилю щурів. Потім крила знову стали плащем, а також зникла луска з одягу. Ельдар підніс руку, і вітер навколо них піднявся у вихрі, поки не утворив досить щільну стіну, щоб не пропускати гризунів. Схопивши Майю за руку, хлопець повів її за собою.