Люба Ковальчук - Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук

«Навіщо, на кого ти нас покинув?»—
Відчайдушно серцем кричу в пустоту.
Для тебе ж я була найкраща дружина,
Та сімейне щастя втратила, чому??!

Дихання затримує шалений біль у серці,
Але, як завжди нікого поруч нема.
Ніхто ніжно не пригорне, не прошепче:
«Не сумуй, я з тобою, крихітко моя».

Я втомилась бути сильною, я більше не хочу.
Втомилась ховати все по куточках душі.
Навіщо покинув, я більше не можу
Іграшкою бути в руках інших, знайомих, чужих..

Тільки ти вмів шалено і вірно кохати,
Беріг, як діамант, як королеву свою,
Вмів так ніжно і тепло обіймати,
Найціннішою та найбажанішою була у руках тільки твоїх.

Чому так закінчилось наше сімейне щастя?
Хаотично розкидані ми по різних невідомості кутках,
Ким зараз стала розквітла дружина і найкраща мати,
Хоч як намагалась, та не змогла скласти себе по кусках..»

29.12.2023