Ольга Вісмут - Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Та дівчина щось мимрить. Їхні голоси затихають. Недовго думаючи, хапаю свої речі. Руки тремтять, поки я намагаюся натягнути на себе білизну. Я не чула відповідь Зимнєва, але вона не має значення, якщо є інша жінка. Хочеться стерти з пам’яті цю мить. Пальці ледве потрапляють на кнопки смартфона.
Викликаю таксі до дому Зимнєва. Я все можу стерпіти. Чудово розумію, що в нього крім мене може бути ще багато жінок. Але навіщо це робити в моїй присутності?
Швидко вилітаю в коридор. З ванної долинає шум води.
Натягую чоботи, мало не ламаю змійку на них. Куртку не накидаю. Беру в руку й залишаю квартиру, намагаючись якомога тихіше зачинити двері за собою.
Не хочу, щоб вона бачила мене, не хочу, щоб він бачив, у якому я стані.
Таксист везе мене додому. Весь світ в один вечір втрачає свої барви.
«Коханий мій» — так і пульсує в голові всю дорогу чужий голос, здригаючись разом із моїм серцем.
Він же й мій коханий.
Вдома ігнорую Настю з її питаннями. Немає сил відповідати. Лягаю в ліжко. Поруч кладу телефон.
Прокидаюся вже вранці. Погляд відразу ж падає на телефон.
Зимнєв. Від нього один пропущений і смс-ка.
Відкриваю її.
«Все скінчено».
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут», після закриття браузера.
