Деніел Кіз - П'ята Саллі

пам’ятає, мусить сидіти тут, у комірчині. Було зрозуміло, розповідала вона Сіндереллі, що зла відьма наклала на неї магічне прокляття, яке змушувало її забувати і втрачати час. Все, що Саллі треба було робити, це чекати короля Оскара, який повернеться та забере її у свою магічну поштову сумку, й тоді вона зможе знову стати принцесою. Але вона мусить припинити робити погані речі. Звісно, тоді вона не знала — ніхто не знав — що всі ті речі робила маленька зла дівчинка на ймення Джинкс.

Я не знала, звідки з’явилася Джинкс. Вона мені ніколи не розповідала. Але пізніше вона розказала мені, що завжди, коли Саллі шмагали, дівчинка відключалася, і покарання приймала Джинкс. Саллі не знала, чому так відбувалося, але могла вмить змінитися й не відчувати болю. Вона навіть не пам’ятала, як її били. Пізніше Саллі помічала пекучі червоні рубці від ременя у себе на руках та ногах. Дівчинка замислювалася, звідки вони з’явилися. Саллі думала, чи зі всіма траплялися такі магічні речі?

Виходячи з того, як я можу скласти докупи спогади Саллі та Джинкс, Саллі пішла до церкви з Фредом тієї сонячної Великодньої неділі, поки мама відвідувала бабусю в лікарні.

Саллі так вразила історія Воскресіння, що вона всю службу просиділа з роззявленим ротом, а Фред мусив штурхати її, щоб вона його стулила. Коли проповідь закінчилась і вони вийшли, Фред на голову бігом насунув свій твідовий кашкет. Він завжди носив його зсунутим на правий бік, щоб приховати вм’ятину в своєму лисому черепі.

— Це правда, — спитала вона, — про Воскресіння?

— Звісно ж, правда. Ти ж не думаєш, що отець Андерсон проповідуватиме брехню, правда? Це Євангеліє.

Усю дорогу в машині додому вона думала про те, як людина може померти, а потім повернутися живою. То було ніби в казках.

— А це правда — спитала вона, — що в Судний день всі мертві відродяться до життя?

— Звісно, — сказав він. — Ми в це віримо і, якщо ти не безбожниця якась, то також маєш вірити.

Вона кивнула. Виходить, у світі таки існувала магія.

Пізніше вона розмовляла про це з Сіндереллою, коли Фред вийшов із хати. Він переодягнувся у свій робочий одяг, але на голові все ще був твідовий кашкет, зсунутий на праве око. Він збирався підгорнути та удобрити ґрунт у садку. Вона помітила: щойно він почав працювати з лопатою, його обличчя розчервонілося, тому, коли він сміявся своїм ротом з прогалинами між зубами, то був схожий на гелловінський гарбуз на палиці.

— Розмовляєш зі своїм кошеням про проповідь, ге?

— Це ж так неймовірно.

— Отаке воно, чудо Воскресіння. Ти хороша католичка, як і твоя мама, правда?

Вона кивнула.

– І ти віриш в чудасії, правда?

— Думаю, так.

— Тобто, як це думаєш? Ти або віриш, або не віриш, і якщо ти не віриш, то потрафиш прямісінько до пекла, коли помреш, і більше ти не воскреснеш.

Це злякало Саллі, тож вона сказала:

— Я вірю. Вірю. — Вона не те щоби вірила Фреду, але якщо так було сказано в Біблії й так говорив священик, то це, мабуть, правда.

— Що ж, — сказав він, — ти хочеш побачити, як відбувається воскресіння на власні очі?

Вона витріщилась на нього зі здивуванням.

— Ну, знаєш, таке частенько трапляється з котами.

— Як це так?

— Ти хіба не чула, що коти мають по дев’ять життів?

Саллі кивнула. Фред повернув до неї розгорнуті долоні.

— Ну, те воно й означає. Саме так Господь показує нам чудо просто тут, на землі. Хочеш подивитися, правда?

Вона кивнула.

— Що ж. Давай сюди Сіндереллу і ми влаштуємо чудо воскресіння просто в тебе на очах, а коли вона відродиться, лапка в неї відросте і буде знову нова-новісінька. Сама побачиш.

Вона не була впевнена, що Фред збирається зробити, але міцно обняла Сіндереллу та потерлася обличчям об її шерсть.

— Ми самі побачимо, Сіндерелло. Дива та магія бувають насправді, й ми подивимося на Воскресіння.

— Але мамі не розповідай. Нехай для неї то буде несподіванкою, коли вона побачить Сіндереллу з новенькою лапкою.

Фред викопав яму на околиці саду біля паркана, а тоді відклав лопату та взяв камінь.

— Тепер Сіндерелла буде точно як Ісус у Великодню неділю.

— Як так?

— Ну, вона пожертвує одним зі своїх дев’яти життів для всіх нас, як це зробив Господь Бог. Вона помре, ми закопаємо її, а тоді вона воскресне і буде як новенька.

Саллі лякало слово помре, але разом із тим їй було цікаво. Вона ніколи не бачила смерті. І намагалася уявити, як це, коли повертаєшся з того світу.

— Ти впевнений, що у неї буде нова лапка?

— Ну звичайно. Ти ж не думаєш, що Бог воскресив би когось без якоїсь частинки тіла, правда? У Біблії сказано, що в Судний день ми станемо цілісними, і немічні зціляться, ну й так далі. Вона буде як новенька, бігатиме та гратиметься, як звичайне мале кошеня. Ти ж не заборониш її природне право бути цілою та здоровою кішкою, правда?

Саллі погодилася, що це було б дуже егоїстично з її боку. Фред подав їй камінь.

— Ось. Господь говорив, щоб його церкву збудували з каменю[101].

— Що мені робити?

— Просто кілька разів гарненько та міцно вдар її по голові. І вона засне. Потім ми поховаємо її в цій ямі, а тоді вона воскресне. Ти все сама побачиш та зрозумієш, яка була суть проповіді. Їй зовсім не болітиме.

Саллі зволікала.

— Це буде наче Спляча Красуня в одній із тих казок, що ти їй розповідаєш перед сном. Пам’ятаєш? Вона вколює пальчик, з’являється кров, але їй не болить, а тоді вона знову прокидається та оживає. Тому, нумо, стукни її, — сказав він, — або я сам це зроблю.

Тому вона взяла камінь та сказала:

— Бувай, Сіндерелло. Коли ти воскреснеш, у тебе будуть всі лапки. — Саллі з усією силою опустила камінь Сіндереллі на голову. Вона почула пронизливий крик й у ту ж мить побачила пробитий череп та кров на білій шерсті.

— Кров! — видихнула вона.

— Звісно, — сказав Фред. — Я ж казав, що так буде. Ти що, не бачила зображень нашого Ісуса на хресті, з цвяхами в долонях та кров’ю на тілі? Мусить бути кров для воскресіння, щоб вона омилася кров’ю ягняти. Кров приносить магію.

— А коли вона воскресне?

— Спочатку ми її поховаємо.

Він кинув Сіндереллу в яму та накрив зверху землею, сильно приплескуючи. Тоді знайшов велику каменюку та поклав зверху на могилу.

— Як вона звідти вибереться?

— Так само, як