Katerina Школіна - 11 троянд. Ти впевнений, що ми бачимося вперше?, Katerina Школіна

16.1 Подруги знову збираються разом заради хлопчачого спорту

Кіра
Ми з Олею вже довго чекаємо нашу третю подругу, бо час їхати за місто дивитись на виступ мотофрістайлерів, один з яких мій хлопець. Мій хлопець. Круто. Де Роксі ділася?! Не хочу запізнитися на виступ Метта і Артема.
Я ще Білочку видзвонила. Метт дістав ще два квитка для неї… та для її другої половинки. Ця хитра медсестричка вициганила, щоб з Мишком піти.
Роксі тільки-но з'являється на горизонті, а ми вже знаємо, що доведеться подавати їй серветки. Знову її кинув черговий «ну він точно на все житття». Ми з Олею зітхаємо майже в унісон і переглядаємось.
Вона підходить ближче, а я дивлюсь у телефон на повідомлення від таксиста, який обіцяв під'їхати через 10 хвилин. Тепер нам треба їх якось пережити, а дівчатам не побитися…
- Мене хлопець кинув, - Роксі підходить з найубитішим виразом обличчя. Здається, що вона зараз піде і наковтається якихось таблеток. 
Але ми з Ольгусею знаємо, що це все фігня, бо такий настрій у неї може бути три рази на тиждень, або хоча б на місяць. Як і хлопець…
- Котрий із них? - хмикає Оля. - Той, з яким ти з клубу поїхала?
- Певно, десятий. Ну, це якщо рахувати тих з ким вона мала «серйозні відносини»,  -  хмикаю, відриваючи очі від телефона. 
- От вам лиш би позубоскалити, - фиркає наша подруга. - Я вже думала, що в нас буде щось… особливе…
- Знайшла проблему, - закочує очі Ольгуся. - Побажай йому щастя… Без тебе він точно буде щасливіший.
- Я що… шибанута?! - кричить Роксі. 
Образилася. Так завжди. Як вони з Олею ще не подерлися ні разу, хоча передвісники були.
- Ну, з цим якби не поспориш… - тягну поруч, посміхаючись. Мене заводить їхня сварка і хочеться підколоти ще. От така я подруга. Завжди підтримую їхній срач. - Просто сходи до ворожки, як усі після розставання, - пропоную вдогонку.
- Пропонуєш зробити йому порчу на понос? - серйозно цікавиться, повертаючись до мене Роксі. 
А я думаю, що точно жартувати так більше не буду, бо ця вертихвістка ще втягнеться в ці ворожби, а потім нас втягне в якусь халепу.
- Навіщо?! Просто побажання щирого кохання, - намагаюся виправити ситуацію. І швиденько повертаюся до перегляду інстаграму, щоб згаяти час.
- Ага, - хмикає Оля поруч. - Приворожи колишнього до його найкращого друга. Та й все!
Ми одночасно повертаємося до неї з витріщеними очима. Ні, ну ідея звісно класна. Але звідки такі ідеї?
- Я думала ти пацифістка, - тягне Роксі, яка вже перестала ображатися, почувши цю слушну пропозицію.
- Так, - розглядає свій манікюр Оля, ніби показує, що вона крута. - Але моя улюблена іграшка - Таро. Між іншим універсальна зброя будь-якої відьми.
Я сміюсь. Ну які ж вони… Чудові. Мої подруги просто неповторні. Найкращі! 
Нарешті під'їхало авто, вказане в смс. Білий опель. Номери збігаються. 
- Карету подано.
Я відчиняю двері і дівча пірнають в салон на заднє сидіння, попутно вітаючись з водієм. Я всідаюся на своє улюблене місце поруч з водієм.
- Доброго дня, - усміхаюся. 
Водій цікавиться пунктом нашого призначення і я називаю адресу платформи наших райдерів. Чоловік вбиває адресу в навігатор і ми виїжджаємо під приємний акомпанемент радіо.
Траса розташована в передмісті, прям посеред поля.
Ще здалеку видно трампліни, стіни, піраміди та інші елементи для виконання трюків. 
Таксист зупиняється. Нас зустрічає Метт в мотоциклетному костюмі, поверх якого якась мантія. Він в капюшоні, мов якийсь маг з фентезі. Від цієї думки я підсміююсь тихенько.
- Привіт, - він подає мені руку, відкриваючи дверцю таксі. Дівчата вилазять слідом.
- Привіт. А ти чого в робочому? В Хогвартсі вже зняли заборону на травмування тонкої психіки маглів магією?
- О, фанати Гаррі Поттера зайшли в чат, - хмикає Оля.
- Це скоріше до Роксі, - відповідаю.
- Циц, - цикає Ольгуся. - Зараз почує і організує нам лекцію по світу Джоан Роулінг.
- Може, підемо затаримось коктейльчиками, я там вже придивилась цікавеньке… - підбігає Роксі, яка орлиним взором вже обдивилась локації арени.
- Краще скажи, що придивилась собі цікавенького … барменчика, - закочує очі Ольгуся.  - Я тебе одну не пущу.
- Да, мама гуска, - фиркає Роксі.
- Матвій, ви тут приглянете за нашою Кірою, доки я відведу нашу козу на водопій?
- Без питань, - сміється Метт.
- Без питань, мама гуска, - усміхаюся, повторюючи фразу Роксі.
- Тц, - цикає Оля і прямує до Роксі, яка вже чекає її з гострим поглядом.
Навколо траси зібралася величезна кількість людей. Вони стоять на трибунах. Серед них є фанати з плакатами та гаслами на підтримку улюблених спортсменів. 
Атмосфера неймовірно електризуюча. Гуркіт моторів, вигуки публіки, музика. Все це створює відчуття свободи. На території арени є різні зони: зона для спортсменів, зона для преси, зона для відпочинку глядачів, фуд-корти та інші.
Але одна проблема - я ненавиджу галас, якого тут навалом. Тому я уже дістала з сумки і натягнула навушники, щоб трохи заглушити навколишній галас. Нарешті ми в закуліссі, де хоч трохи спокійніше. І як я витримаю під час виступу. 
- Може, краще звідси подивлюсь? - обережно питаю.
- Як тобі хочеться, - усміхається Метт. - Можеш навіть в телефоні посидіти, доки я там відкатаю. Я вже зрозумів, що для тебе таке складнувато…
Так, я трохи переоцінила себе, але не хотіла показати Матвію що маю певні проблеми з мотоспортом. А конкретно з моциками.
- Та мені ж теж цікаво чим ти живеш. Хочу подивитись на все, нехай не твоїми очима, а хоча б скраю… - здвигаю плечима.
- В моєму житті немає нічого такого аж надто особливого… - сміється.
- Це як подивитися… - усміхаюсь у відповідь. - Мені вже прилітало від подруг за мою зайнятість і насичене життя. Те ж саме бачу і в тебе.
- В сенсі? - дивиться на мене уважно.
- Хлопчик із дитбудинку, який в певний період життя крутив гайки в чужих автівках; - перераховую, згинаючи пальчиком. - За освітою юрист; райдер, якого раді бачити на найбільших аренах світу; власник клубу, що приносить непогані гроші; генеральний директор великої компанії, яка поки що приносить лише гемор.  Скільки личин...
- Я і сам в них плутаюся… - мені здалося чи його вуха зааліли? Невже смутився?
- Ким ти взагалі хотів бути, якщо відкинути все чого досяг? - це питання зараз хвилює мене, бо я знаходжусь в пошуку. 
Все ще думаю, що мені найбільше підійде. Інакше, нащо мені ті два факультети!
- Щасливим... - коротко відповідає. - Щасливим хоча б у одній іпостасі…
- Думаю, я розумію …
- Всім привіт! - чуємо голос збоку, це Мишко з Білочкою під руку. 
- Ми вже теж тут, - вимахують тільки-но купленими коктейлями Оля і Роксі. 
Так от для чого вони збагрили мене на Метта. Сирени, а не подруги!
- Народ, привіт! - забігає Артем в такому ж мотоциклетному костюмі, як і у Матвія. - Аааааа, ти як тут, - офігіває,  побачивши мене.
- Я тут з подругами, - усміхаюсь.
Матвій підходить і обіймає мене за талію.
- Моя дівчина.
- Ясно, - йому нічого не ясно.
Артем зависає з відкритим ротом. 
- Я піду ще раз проконтролюю наше залізо, - говорить Метт. - Ви тут поки поговоріть.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍