Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

— Ніколи не забувайте про захисні окуляри та рукавички, — сказав він, демонструючи, як їх носити.

Після кількох годин наполегливої праці, будинок почав набувати форми. Друзі сміялися і підбадьорювали одне одного, а навколо панувала атмосфера радості.

— Я не знав, що це може бути так весело! — вигукнув Горохостріл, захоплений процесом.

Коли будівництво підійшло до завершення, все виглядало чудово. Невеликий, але затишний будинок стояв на місці.

— Ви всі зробили велику справу! — сказав Лев Будівник, гордо дивлячись на результати роботи. — Тепер, Горохостріле, у тебе є власний будинок!

Горохостріл, усміхаючись, подякував всім друзям:

— Дякую вам, що допомогли мені! Я навчився багато нового і зрозумів, як важливо працювати в команді.

— І пам’ятайте, що завжди краще звертатися за допомогою, коли ви в чомусь не впевнені, — пояснив Лев Мер, киваючи.

Серія закінчилася, коли всі друзі святкували завершення будівництва, співаючи і сміючись в новому домі Горохостріла, знаючи, що разом вони можуть досягти всього.

Серія 113. Білий дах — невдалий день

Одного ранку Горохостріл прокинувся з ідеєю: сьогодні він вирішить зробити день Дядька Лева невдалим.

— Я знаю, що я зроблю! — вигукнув він, плануючи свою витівку. — Я пофарбую дах його будинку в білий колір!

Горохостріл швидко зібрав фарбу і пензлі. Він пробрався до будинку Дядька Лева, коли той ще спав, і почав фарбувати дах.

— Це буде чудово! — сміявся Горохостріл, уявляючи, як Дядько Лев відреагує.

Але коли фарба впала з гуркотом, Дядько Лев різко прокинувся.

— Що це був за шум? — спитав він, відчуваючи, що тут щось не те.

Вийшовши з дому, Дядько Лев побачив свій дах, повністю покритий білою фарбою. Його обличчя спотворилося від люті.

— ХТО ПОФАРБУВАВ МІЙ ДАХ???!!! — закричав він. — ЦЕ Ж БУВ БУДИНОК МОЄЇ МАТЕРІ!

Горохостріл, ховаючись за кущами, почув його крик. Він зрозумів, що накоїв великої дурниці.

— Я ж обіцяв їй зберігати її спадщину після її смерті, а тут… — продовжував Дядько Лев, обурений. — НУ, ВСЕ! ЗАРАЗ ДЗВОНИТИМУ ПОЛІЦІЇ!!!

Дядько Лев дістав телефон і почав телефонувати. Горохостріл, злякавшись, намагався втекти, але випадково чихнув.

— Хто це там? — запитав Дядько Лев, почувши звук.

Горохостріл зрозумів, що йому немає куди діватися, і він вийшов з-за кущів.

— Це я… — зізнався він, червоніючи.

Дядько Лев, побачивши його, ще більше розлютився.

— Ти? Ти пофарбував мій дах? — спитав він.

Горохостріл, знижуючи голову, відповів:

— Так, я хотів зробити тобі невдалий день. Мені дуже шкода.

Незабаром прибули Патрік Поліцейський і Лев Поліцейський.

— Що тут трапилось? — запитав Патрік Поліцейський, оглядаючи ситуацію.

— Він пофарбував мій дах у білий колір! — вигукнув Дядько Лев. — І я не можу це пробачити!

Лев Поліцейський, почувши, що сталося, звернувся до Горохостріла:

— Ти розумієш, що це не жарт? Це серйозно!

Горохостріл кивнув, усвідомивши свою помилку.

— Я обіцяю більше не робити людям невдалих днів! — сказав він, витираючи сльози на очах.

Дядько Лев, бачачи його щирість, вирішив дати урок:

— Пам'ятай, Горохостріле: ніколи не роби людям цей день невдалим, або ти теж отримаєш таке у відповідь.

Горохостріл зрозумів, що його дії мають наслідки.

Після цього, за командою поліцейських, всі разом почали вимивати дах від білої фарби.

— Це буде важка робота, — зітхнув Патрік Поліцейський, але всі працювали разом, допомагаючи одне одному.

Серія закінчилася, коли всі разом, втомлені, але щасливі, дивилися на чистий дах. Горохостріл усміхнувся, розуміючи, що дружба і повага важливіші за будь-які жарти.

Серія 114. Добро перемагає зло

Одного похмурого ранку Горохостріл почув тривожні чутки про те, що Зомбос задумав великий план помсти проти всього міста. Його серце забилося швидше, і він зрозумів, що потрібно діяти.

— Я не можу допустити, щоб Зомбос заподіяв шкоду нашим друзям та місту! — вигукнув він, і Горохостріл швидко зателефонував Соняшнику, Повторювачу, Бурчалу, Сніжному Гороху, Ківі та іншим.

— Нам потрібно зібратися разом і зупинити Зомбоса! — сказав він, коли всі зібралися.

— Які у нас шанси? — запитав Блоколі, стурбований.

— Ми сильні, коли працюємо разом! — впевнено відповів Горохостріл.

Друзі вирішили, що найкращим планом буде знайти Зомбоса і пояснити йому, що добро завжди перемагає зло.

— Я знаю, де його база! — вигукнув Дядько Лев. — Ми можемо йти туди разом!

Після короткої наради, друзі вирушили в напрямку бази Зомбоса. Коли вони підійшли, їх зустріли Мисливці на соняшників — Біб, Боб і Лев Мисливець.

— Ви не пройдете! — закричав Лев Мисливець.

Але Горохостріл не злякався.

— Ми тут, щоб зупинити Зомбоса! — вигукнув він.

Фенікс, що завжди був готовий до бою, додав:

— Ми не боїмося вас!

Після короткої сутички, команда друзів змогла перемогти Мисливців на соняшників, і вони продовжили шлях до основної бази Зомбоса.

Коли вони увійшли, Зомбос і його ватажок зомбі вже чекали на них.

— Я чекав на вас! — сказав Зомбос, усміхаючись зловісно. — Ви не зможете зупинити мене!

— Чому ти хочеш завдати шкоди всім? — запитав Горохостріл, сміливо дивлячись у його очі. — Добро завжди перемагає зло!

— Ти нічого не розумієш! — закричав Зомбос. — Я створений, щоб знищити!

У цей момент з'явився Зомбот, гігантський робот, готовий до бою. Але команда друзів не злякалася.

— Разом, ми сильні! — вигукнув Повторювач, і всі почали атакувати.

Зав'язалася велика битва: Фенікс здіймався в повітря, кидаючи вогненні кулі, Дробовик стріляв на ураження, а Кабачок та Блоколі допомагали з тактичними атаками.

Після тривалої боротьби, Горохостріл підбіг до Зомбоса.