Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ти не віриш у вічне кохання?
– Я вірю в кохання, в таке, яке базується не на шаленій пристрасті, а на тій самій раціональній угоді, як у нас...
Гайя не стала чекати, поки він відкриє їй дверцята машини, а вийшла сама.
Вона почувалася дивно у цьому барвистому веселенькому одязі. Але вона навмисно так зробила – хотіла змінити вигляд, уявити себе в ролі такої собі розкутої, безтурботної красуні, звиклої до розваг і шаленого життя.
До того ж Гайї хотілося повторити ніч кохання, і цього разу довести все до логічного завершення, навіть попри своє бажання.
Або, хоча б обмінятися відвертими поцілунками. Тоді й усе інше зробити буде набагато легше.
Вона не казала про це Максу, але добре розуміла: він не бажає квапити в терпляче чекає, коли вона сама прийде у його обійми.
Сьогодні, збираючись розважатися, вона дала собі слово, що навіки забуде Тешеба, немов його і зовсім не було в її житті.
Смутно турбував приворот, про який Тешеб згадував, але дівчинка не цілком усвідомлювала, до чого він може призвести.
Наразі біль був цілком терпимим. Головне – вночі самій не залишатися, щоб думки не здолали. І, звісно, дозволити Максу робити все, що він забажає…
– Вип'єш що-небудь? – запитала Макс.
Гайя вирішила не відмовлятися. Випивка допоможе розслабитися, до того ж тут готують дуже смачні коктейлі.
– Що-небудь зовсім легке, – сказала вона, – з м'ятою і лимоном.
Вона окинула поглядом зал. Вечір тільки-но починався.
Відвідувачів було ще досить мало і майже ніхто не танцював, усі сиділи за столиками, жваво про щось розмовляючи.
Гайя опустилася на м'який диван, мружачись на приглушені барвисті вогні, що блукали не великим залом.
Тиха, мелодійна музика не заважала думати.
Гая почала розмірковувати про те, коли призначити день весілля, але всі її думки плигали наче скажені коники і зібрати їх воєдино вона не могла.
У скронях тихенько застукала кров. Дівчинка вирішила, що це з незвички – раніше вона не ходила по нічних клубах і не брала участі у гучних вечірок.
Макс, який повернувся, поставив на столик коктейль для неї, а для себе – склянку апельсинового соку з льодом.
– Я не хочу алкоголь, – сказав він.
Гайя одразу зрозуміла, чому – сподівається на продовження і бажає бути в повній формі.
Вона взяла в руки запітнілу склянку і з насолодою зробила ковток.
– Ти досі її кохаєш? – запитала вона, повертаючись до перерваної розмови.
– Хочеш знати? – здивувався Макс.
– Чесно? Якщо дізнаюся, що ти кохаєш іншу, мене не так совість буде мучати!
– Мені важко відповісти однозначно. Іноді здається, що я її все ще люблю, іноді, що – ні. Я думаю про неї, це правда. Ми розлучилися не так вже й давно, півтора року тому, і я одразу почав зустрічатися з іншою – щоб думки очистити. До того ж, мені потрібен секс, а одноразових стосунків я не сприймаю...
– І скільки ти вже терпиш, з моєї милості? – піддразнила його Гайя.
– Хіба це так важливо?
– І все ж таки!
– Ходімо краще танцювати! – Макс змінив тему, – Якраз повільна музика.
Гайя кивнула, зробила ще ковток смачного коктейлю і піднялася з-за столу. Вона зовсім не звикла до алкоголю і відчула, як у голові злегка зашуміло...
Танцюючи, вона навмисне притискалася до Макса – бажала, щоб її власне тіло відгукнулося на ці дотики. Зрештою Макс молодий, красивий і гарячий, хіба він не зможе їй дати те саме, що дав Тешеб?
Макс легенько ковзнув жадібними долонями по її вузькій спині. Він добре розумів все те, що відчувала дівчина, і готовий був підкоритися всім її бажанням.
Якби тільки вона дозволила йому! Тоді він змусить її битися в істериці від насолоди і пристрасті. І не один раз!
У своїх здібностях і можливостях Макс не сумнівався.
Тож, осмілівши, він пробігся пальцями по її щоці, а потім обережно, дуже м'яко й лагідно почав торкатися поцілунками її прочинених блискучих губ.
– То ти згодна? Згодна? – палко шепотів він, опалений пристрастю.
– Напевно… – бурмотіла Гайя.
Вона не розуміла власних бажань.
Поцілунки були приємні, але водночас їй хотілося негайно позбутися цих гарячих обіймів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.