Колектив авторів - Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України

фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.

2. За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

3. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.

4. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати.

5. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.

1. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою не зачіпає безпосередньо її правоздатності та дієздатності. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою після набрання ним законної сили є лише підставою для опису майна безвісно відсутньої особи нотаріусом та для прийняття ним постанови про встановлення опіки над майном цієї особи. Орган опіки і піклування за місцем знаходження майна на підставі постанови нотаріуса про встановлення опіки над майном призначає опікуна над майном. З цього майна опікун видає утримання громадянам, яких безвісно відсутня особа зобов'язана за законом утримувати, а також погашає заборгованість за іншими зобов'язаннями безвісно відсутньої особи. Опікун здійснює також управління майном в інтересах особи, що визнана безвісно відсутньою, приймає виконання цивільних обов'язків на користь особи, яка визнана безвісно відсутньою.

2. Правилами опіки та піклування не визначаються органи, що безпосередньо ведуть справи щодо опіки над майном. Тому ці функції здійснюють районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 Правил опіки та піклування [333]).

3. Вчиняючи дії щодо надання утримання громадянам, яких безвісно відсутній відповідно до закону зобов'язаний утримувати, а також стосовно погашення заборгованості за іншими зобов'язаннями безвісно відсутнього, опікун діє як представник на підставі адміністративного акта (рішення чи розпорядження про призначення опікуном). Укладати інші угоди з майном безвісно відсутнього опікун не вправі.

4. Описує майно безвісно відсутньої особи нотаріус за останнім місцем проживання фізичної особи на підставі рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою. Відповідно до ст. 60 Закону «Про нотаріат» [75] опис майна можуть здійснювати і нотаріуси за місцем знаходження майна особи, що визнана судом безвісно відсутньою.

5. Нотаріусу надається також повноваження встановлювати опіку над майном особи, місце знаходження якої невідоме, до ухвалення судом відповідного рішення. Це можливо і до подання до суду заяви про визнання особи безвісно відсутньою, оскільки таке допускається ч. 2 ст. 44 ЦК. Така можливість, зокрема, може бути використана за необхідності охорони майнових інтересів особи, місце знаходження якої невідоме, якщо не сплив строк, що дає право визнати особу безвісно відсутньою.

Стаття 45. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою

1. Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

1. У разі з'явлення фізичної особи, яка оголошена безвісно відсутньою, ця особа, заявник, на підставі заяви якого судом було прийнято рішення про визнання особи безвісно відсутньою, а також інші заінтересовані особи, вправі звернутися до суду, який прийняв рішення про визнання особи безвісно відсутньою, із заявою про скасування раніше прийнятого рішення.

2. Справа про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою слухається з участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою є підставою для зняття опіки з майна цієї особи.

Стаття 46. Оголошення фізичної особи померлою

1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру — протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

3. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

4. Порядок оголошення фізичної