Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

— Я знайшов скарб! — радісно відповів Горохостріл, обтрусуючи сморід з листя.

— Це не скарб, а сміття! — заперечив Повторювач, намагаючись втягнути його з смітника. — Тобі потрібно вийти звідти!

— Так, це жахливо! — додала Сніжний Горох, затискаючи ніс. — Ти ж весь у бруді!

Горохостріл лише засміявся:

— Але ж це так весело! Я відчуваю себе справжнім дослідником!

— Ти можеш захворіти! — закричав Бурчало, намагаючись витягнути його. — Вийди звідти, поки не пізно!

Але Горохостріл не хотів слухати. Він стрибав і грався ще дужче, сміючися і кидаючи сміття в повітря.

— Гей, подивіться на мене! Я справжній смородинний герой! — вигукнув він, пускаючи в повітря купу бруду.

Ківі, побачивши це, вирішив діяти.

— Якщо ти не вийдеш, ми не будемо з тобою грати! — сказав він, намагаючись його переконати.

Горохостріл, почувши це, зупинився і задумався. Але раптом, відчувши, що його друзі намагаються його витягнути, він піднявся ще вище.

— Ні! Я не хочу виходити! — закричав він, відштовхуючи їх.

Друзі переглянулися, не знаючи, що робити.

— Якщо ти не хочеш слухати, ми просто підемо, — обурилася Соняшник.

Горохостріл, побачивши, що вони збираються йти, зрозумів, що йому не хочеться залишатися на самоті.

— Чекайте! Я жартую! — закричав він і почав лізти назад, але сморід вже встиг його покрити з голови до ніг.

— Ну, нарешті! — з полегшенням зітхнув Повторювач, коли Горохостріл вийшов із смітника.

— Тепер тобі потрібно прийняти душ, — сказав Ківі, сміючись.

Горохостріл, зрозумівши, що дійсно виглядає жахливо, зловив себе на думці.

— Так, мабуть, ви праві, — зізнався він, усміхаючись. — Я краще піду й помиюся.

Друзі разом пішли до найближчого джерела, де Горохостріл вимив з себе бруд.

— Тепер ти виглядаєш як новенький! — підбадьорила його Соняшник.

— І пам'ятай, сморід — це не гра! — додала Сніжний Горох, сміючись.

Горохостріл усміхнувся і пообіцяв більше не гратися зі смородом, а натомість насолоджуватися чистотою та дружбою своїх товаришів.

Серія закінчилася тим, що вони всі разом сміялися, а Горохостріл усвідомив, що безпека і здоров'я важливіші за будь-які брудні ігри.

Серія 109. Як Горохостріл хотів стати багатим

Одного вечора, сидячи з друзями на лавці, Горохостріл дізнався, що Лев Багатій у місті Ліктинівка став королем, маючи всі багатства.

— Ого, бути багатим — це так круто! — вигукнув Горохостріл, уявляючи себе в розкішному палаці.

Після цього він вирішив, що теж хоче стати багатим. Вночі, коли всі спали, він вирушив до банку.

— Я зроблю це! — сказав він сам собі, коли заліз у вікно. — Я стану багатим!

Горохостріл почав набирати мішки з грошима, веселий і задоволений собою. Він забув про своїх друзів і радощі, які приносила дружба.

Але раптом він почув голоси поліцейських з-за вікна.

— А я не зрозумів: а хто вкрав з банку усі гроші? — запитав Патрік Поліцейський.

— Лев Банк вже треті сутки нам дзвонить, а ми у місті не знайшли жодного, хто б міг їх вкрасти! — відповів Лев Поліцейський.

— Тож, пошукаємо у нашому місті! І розпочнемо... З ГОРОХОСТРІЛА!!! — закінчив Патрік Поліцейський.

Горохостріл, почувши своє ім’я, злякався. Він зрозумів, що його план розкрито. Коли поліцейські зайшли до банку, він не міг більше сховатися.

— О, ні! — вигукнув він, гірко плачучи, коли його затримали.

— Ти вкрав гроші з банку? — запитав Лев Поліцейський, дивлячись на нього.

Горохостріл, зникуючи, відповів:

— Так, це я. Я хотів стати багатим, як Лев Багатій, і забув про своїх друзів. Мені дуже шкода!

Поліцейські переглянулися, і Патрік Поліцейський промовив:

— Ми повинні розібратися в цій ситуації.

Незабаром до них прийшов Лев Лікар, щоб дати корисний урок.

— Горохостріле, гроші не можуть замінити дружбу, — сказав він. — Ти повинен пам’ятати, що справжнє багатство — це друзі, які завжди поряд.

Горохостріл усвідомив свою помилку.

— Я обіцяю більше не красти гроші і не забувати про друзів! — вигукнув він, витираючи сльози.

Лев Багатій, який спостерігав за всім, був засуджений за свою жадібність.

— Я не буду більше жадібним! — сказав він, коли його вели до в'язниці.

Горохостріл, повернувшись до своїх друзів, зрозумів, що багатство не важливе, якщо немає з ким його розділити. Він обіцяв, що більше ніколи не забуде про дружбу.

Серія закінчилася, коли Горохостріл, Соняшник, Повторювач, Сніжний Горох, Ківі та Бурчало знову зібралися разом, сміючись і ділячись історіями, радіючи одне одному.

Серія 110. Як Горохостріл грався з перекотиполем

Одного чудового дня Горохостріл натрапив на перекотиполе, що котилося по дорозі. Він зупинився і почав весело гратися з ним.

— Гей, дивіться, як я можу його крутити! — вигукнув Горохостріл, підкидаючи перекотиполе в повітря.

Але перехожі, спостерігаючи за ним, почали перешіптуватися.

— Що з ним? Він зовсім дивний! — сказав Дядько Лев, з підозрою дивлячись на Горохостріла.

— Чи не здається вам, що він трохи божевільний? — додав Дідусь Лев.

Соняшник, Повторювач, Сніжний Горох, Бурчало і Ківі підійшли, тривожачись за свого друга.

— Горохостріле, ти впевнений, що це хороша ідея? — запитала Соняшник, намагаючись відволікти його від перекотиполя.

— Але ж це так весело! — відповів Горохостріл, знову підкидаючи його.

— Це дійсно дивно, — сказав Повторювач, зітхаючи. — Може, нам слід його зупинити?

— Так, він виглядає якось незвично, — додав Бурчало, спостерігаючи за Горохострілом.

Ківі вирішив діяти.

— Давайте спробуємо забрати його від перекотиполя, поки ще не пізно! — запропонував він.

Вони підійшли до Горохостріла і почали переконувати його.

— Існують інші ігри, які не виглядають так дивно! — наголосила Сніжний Горох.