Агата Крісті - Таємничий суперник, Агата Крісті
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона зупинилася.
— Отже, папери, — дуже повільно мовив сер Джеймс, — досі за картиною в тій кімнаті.
— Так. — Дівчина знову відкинулася на канапу, виснажена напругою після довгої розповіді.
Сер Джеймс звівся на ноги. Подивився на годинник.
— Ходімо, — сказав він, — треба вирушати негайно.
— Сьогодні? — здивовано спитала Таппенс.
— Завтра може бути надто пізно, — похмуро сказав сер Джеймс. — До того ж, якщо ми підемо туди сьогодні, то маємо шанс захопити великого чоловіка й надзлочинця — містера Брауна!
Запала мертва тиша, і сер Джеймс продовжив:
— За вами простежили до цього місця — це без сумніву. Коли ми підемо з будинку, за нами стежитимуть знову, але не нападатимуть, адже, за планом містера Брауна, ми маємо привести його в потрібне місце. Але будинок у Сохо день і ніч під наглядом поліції. Кілька людей стежать за ним. Коли ми ввійдемо до того будинку, містер Браун не відступиться — він ризикне всім заради шансу видобути іскру, щоб розпалити пожежу. І він вважає ризик незначним — адже він увійде туди під личиною друга!
Таппенс спалахнула, а тоді імпульсивно розтулила рота.
— Але ж є дещо, чого ви не знаєте — чого ми вам не розповіли.
Її очі збентежено зупинились на Джейн.
— Що саме? — різко спитав він. — Не вагайтеся, міс Таппенс. Ми маємо бути впевнені в нашій справі.
Але Таппенс, здавалося, вперше втратила дар мови.
— Це так важко... бачте, якщо я помиляюся... о, це буде жахливо.
Вона зробила гримасу нестямній Джейн.
— Ніколи собі не пробачу, — таємничо зауважила вона.
— Хочете, я вам допоможу?
— Так, будь ласка. Адже ви знаєте, хто такий містер Браун?
— Так, — похмуро мовив сер Джеймс. — Нарешті знаю.
— Нарешті? — із сумнівами перепитала Таппенс. — Ох, а я гадала...
Вона змовкла.
— Ви міркували правильно, міс Таппенс. Я вже якийсь час точно впевнений, хто він, — від самої ночі таємничої загибелі місіс Вандемеєр.
— Ах! — видихнула Таппенс.
— Адже тут ми стикаємося з логікою фактів. Є лише два висновки. Або вона додала хлоралгідрат власноруч — цю версію я відкинув одразу, або...
— Так?
— Або його додали в бренді, який ви їй дали. Лише троє людей торкалися того бренді — ви, міс Таппенс, я сам та ще один — містер Джуліус Гершайммер!
Джейн Фінн заворушилась і сіла, дивлячись на чоловіка великими приголомшеними очима.
— Спочатку це здавалося відверто неможливим. Містер Гершайммер як син видатного мільйонера був добре знаною фігурою в Америці. Просто неможливо, щоб він та містер Браун були однією й тією ж особою. Але від логіки фактів не втечеш. І якщо вже так — це треба було прийняти. Пам’ятаєте раптове та непоясненне хвилювання місіс Вандемеєр? Ще один доказ, якщо цей доказ був потрібен.
Я скористався нагодою натякнути вам раніше. З деяких слів містера Гершайммера в Манчестері я збагнув, що ви зрозуміли той натяк і дієте відповідно. А тоді я взявся до роботи, щоб довести можливість неможливого. Містер Бересфорд зателефонував мені й розповів те, про що я вже підозрював — що фотографія міс Фінн ніколи насправді не полишала власності містера Гершайммера...
Але Джейн перервала його. Підскочивши на ноги, вона сердито скрикнула:
— Про що ви кажете? На що ви намагаєтеся натякнути? Що містер Браун — це Джуліус? Джуліус — мій двоюрідний брат!
— Ні, міс Фінн, — несподівано відповів сер Джеймс. — Не ваш двоюрідний брат. Той чоловік, котрий називає себе Джуліусом Гершайммером, не має з вами ніякого кровного зв’язку.
РОЗДІЛ 26
Містер Браун
Слова містера Джеймса пролунали наче вибух бомби. Обидві дівчини однаково розгубилися. Адвокат підійшов до свого стола й повернувся з маленькою газетною вирізкою, яку простягнув Джейн. Через її плече Таппенс прочитала вирізку. Містер Картер упізнав би її. У ній йшлося про загадкового чоловіка, знайденого мертвим у Нью-Йорку.
— Як я казав міс Таппенс, — продовжив адвокат, — я взявся до роботи, щоб довести можливість неможливого. Величезним каменем спотикання був той неспростовний факт, що Джуліус Гершайммер — не вигадане ім’я. Коли я натрапив на цю статтю, мою проблему було розв’язано. Джуліус Гершайммер вирушив на пошук двоюрідної сестри. Він поїхав на Захід, де отримав відомості про неї та її світлину, що мало допомогти в пошуках. Напередодні від’їзду з Нью-Йорка він потрапив у засідку й був убитий. Його тіло вдягли у благий одяг, а обличчя спотворили, щоб не дати впізнати. Його місце зайняв містер Браун. Він негайно відплив до Англії. Жоден із друзів або близьких справжнього Гершайммера не бачив його перед відплиттям — хоча, звісно, якби побачили, це навряд чи щось змінило б — настільки ідеальною була підміна. Відтоді він, мов лялькар, грався з тими, хто поклявся його впіймати. Кожен їхній секрет був йому відомий. Лише раз він опинився на межі катастрофи. Місіс Вандемеєр знала його секрет. Те, що їй запропонують величезного хабаря, до його планів не входило. Якби плани міс Таппенс щасливим чином не змінилися, то до нашого прибуття до її квартири вона була б уже далеко. Викриття дихало йому в обличчя. Він пішов на відчайдушний крок, довіривши своєму вигаданому персонажу відвернути підозри. Йому майже вдалося — але не до кінця.
— Повірити не можу, — прошепотіла Джейн. — Він здавався таким чарівним.
— Справжній Джуліус Гершайммер справді був чарівним хлопцем! А містер Браун — неперевершений актор. Але спитайте міс Таппенс, чи не виникло і в неї підозр.
Джейн без слів обернулася до Таппенс. Та кивнула.
— Я не хотіла казати цього, Джейн, — знала, що тобі буде боляче. І, зрештою, я не могла бути впевнена. Досі не розумію, чому, якщо це містер Браун, він рятував нас.
— Отже, саме Джуліус Гершайммер допоміг вам утекти?
Таппенс переповіла серу Джеймсу захопливі події того вечора, закінчивши словами:
— Але я не розумію чому!
— Не розумієте? А я розумію. І юний Бересфорд теж, судячи з його дій. Остання надія для них —
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємничий суперник, Агата Крісті», після закриття браузера.
