Крістіна Логоша - Чортівка на виданні, Крістіна Логоша

Секунду чорт прислухався до слів відьмака.

— Думаєш, мені подобається носити ці ганчірки? — грубим чоловічим басом спитав Даніель. – Мізріель змусила мене підписати контракт про допомогу. А щоб я від неї не втік, вбрала в це позорисько. До речі, ти у цьому винен!

— Я? Ні, не вплутуй мене сюди.

— Ти відійшов від початкового плану. Ми не домовлялися, що ти крастимеш у неї душу русалки.

— А ти з цією ж русалкою не мусив іти на відбір. Це теж план не входило. Але так вийшло — і навіть на краще. Все закрутилося набагато швидше. Мізріель, як сірник у пороховій бочці: ще трохи — і все розлетиться на дрібні шматочки.

— Головне, щоб її це не зачепило.

— За неї не хвилюйся. Зроби так, щоби вона більше не плуталася під ногами. Їй нема чого робити на відборі і не можна йти далі.

— А як же борг у п'ять мільйонів та конфіскований будинок?

— Ти ж розумієш, що це справи. Просто тримай її подалі від цього для її ж блага.

— За стільки років знайомства я вже вивчив твою гулящу натуру. Для її ж блага ти теж тримайся подалі від моєї сестри!

– Обов'язково, леді де В'єр.

Даніель хотів відповісти грубістю, але ручка дверей здригнулася – хтось хотів увійти, але не пускало захисне чаклунство. Себастьян зняв магію і відчинив двері. Покоївка зазирнула всередину і, вибачившись, зникла назад. Цього вистачило для закінчення розмови. Елла вийшла за прибиральницею з кімнати, наостанок погрозливо подивившись на Себастьяна.