Ясміна Лав - Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав

Ранок почався з кави і двозначних поглядів Іри .Та я раділа .
З подругою ми помирилися , і я навіть розповіла їй про нашу вечерю , ніч... ранок.
З Адамом ми почали нову історію кохання .Сподіваюся , з щасливим кінцем . 
І в чудовому настрої я знову гортала оголошення про роботу .

- Сьогодні я вечеряю з Данею . Спитаю про ресторан . До речі , на вихідних мене не буде .- повідомляє подруга , заглядаючи в екран мого телефону .
- Знаєш... Я вже не впевнена що хочу працювати з ним .

Я підбирала слова , не знаючи як пояснити ситуацію . Пояснити так , щоб Іра зрозуміла все правильно .

- Щось сталося ?- напружилася подруга .
- Ні , нічого ... Просто ...я хочу весь час посвятити навчанню . А роботу знайти на пару днів в тижні , або ж з вільним графіком , щоб не заважало .А ресторан ... Вивчивши більш детальніше цю справу я розумію , що там потрібно викладатися по повній .

В принципі , це було правдою . І можна сказати , що я не брехала .Та була ще одна причина .
Мені не сподобалася реакція хлопця , коли ми з Адамом зустріли його біля під'їзду . І ті погляди , коли Іра пішла на роботу . Зараз я вже не думала що мені здалося .Тому кращим рішенням буде - відмовитися зараз . Щоб на мене даремно не розраховували .

- Можливо , з Адамом ти зможеш взагалі не працювати ...- з усмішкою промовляє Іра.
- Я не збираюся жити його коштом . 
- А якщо він запропонує вийти за нього ?
- Тоді й поговоримо .- промовляю з усмішкою .

Подруга хіхікає і йде до дверей , збиратися на роботу .

      ***

Закриваю двері і чую дзвінок мобільного . Адам .
Відразу з'являється посмішка.

- Привіт .
- Добрий ранок, лисичко . Як спалося ?
- Чудово .
- А я думав, ти сумувала за мною .
У відповідь з мене виривається смішок .

- А мені не вистачало тебе поряд .- майже пошепки промовляє Адам.

В цей момент бачу перед собою його очі , пекучий , сексуальний погляд ... Стає спекотно.

- Мені ... сьогодні потрібно на лекцію . - виходжу з цього марення і вирішую перевести тему , тому що з цим чоловіком я не можу нормально думати .

Я вирішила вже , що працювати з Данею не буду , але лекції щодо ведення бізнесу все ж оплатила . 
Мені сподобалося на першому занятті і я хотіла б продовжити навчатися . Навіть якщо ніколи не буду працювати в цьому напрямку , вивчити щось нове не буде ніколи зайвим .

- Лекція ?- чую в його голосі здивування .
- Так , я вирішила навчитися дечому новому .
- Розповіси?
- Думаю , трохи згодом .
- Тоді я відвезу тебе . А після зможемо провести час разом .
- Згодна .- відповідаю з усмішкою .
- О котрій тебе забрати ?
- Лекція почнеться в три , їхати туди хвилин тридцять, зважаючи на те що коїться надворі .
- Гаразд , я буду у тебе у два .
- Буду чекати .
Відчуваю як чоловік посміхається .

- А я як буду чекати ...- солодко тягне Адам .
- Тоді до зустрічі ?- виходить запитання ...
Не хочеться закінчувати з ним розмову .

- Мушу йти, лисичко . Потрібно вирішити жахливо нудну справу.
- Я розумію .
- Дякую .- і скидає дзвінок.

Почуваюся закоханою дурепою і так хочеться повірити у своє щастя , але ...
Так , нема ніяких але !Все буде чудово .
Ні , все вже чудово.
І я видихаю , слухаючи внутрішній голос .

Потрібно заспокоїтися і просто віддатися в руки коханого чоловіка . О Боже , а які там руки ...ммм...
Ну от , знову ...

      ***

На годиннику пів на другу .
Виходжу з ванної , сушу волосся , додаю трохи об'єму і залишаю лежати на плечах широкими локонами . Наношу легкий , ледь помітний макіяж і кілька крапель парфуму. 
Дивлюся на елегантну , приталену сукню , яку вирішила одягнути і усміхаюся своїм думкам .

Я вже все вирішила , годі ховатися . Підморгую відображенню і залишаюся в халаті , одягнувши тільки мереживні , майже прозорі трусики .

Оглядаю себе і ніяковію ... От же ж левиця кохання ... Виривається смішок , і в цей момент чую дзвінок у двері . 
Ну все , пізно щось міняти .
Роблю глибокий вдих і іду відкривати .

Але мене чекає знову сюрприз .Обличчя чоловіка закриває ніжний букет , складений з рожевих троянд і гілочок евкаліпта . Перев'язаний тонкою білою стрічкою .
На моїх губах з'являється посмішка.Але майже відразу зникає , щойно бачу гостя .

- Даня ?

Хлопець мовчки роздивляється мене і знову в мене це гидке відчуття .

- Я б все віддав щоб мене так чекали . Але це явно не для мене ...- скалиться він.
- Іра ще на роботі . Я так розумію , це для неї...- киваю на букет .
- Думаю , тобі він більше підійде .- цідить Даня , протягуючи квіти .
- Я скажу Ірі що ти заходив .- промовляю і пробую закрити двері .
Але хлопець вставляє в пройом ногу .

- Ти так поспішаєш ... Я б міг і почекати всередині , пригостиш друга кавою .

Рукою натискає на двері , які в мене немає сил тримати , і стає страшно .

- Кава за рогом , можу показати ...
Чую голос Адама , а через секунду чоловік з'являється за спиною Дані .

Бачу як хлопець весь напружується , а на його обличчі ходять желавки . Але він відходить в бік .

- Передаси Ірі , що вечеря скасовується . Я подзвоню . Будь така люб'язна .- випльовує Даня і швидко спускається сходами .

Я стою біля дверей наче вкопана , навіть поворухнутися страшно . Одного разу я вже відчувала такий страх ... 
Там , в готелі , в ту ніч ...А потім Адам ...

- Мила?
Адам підходить і я занурююсь в його обійми .

- Емма що тут сталося ? Що він хотів ?
- Нічого ... Ірі не зміг додзвонитися .- шепчу вдихаючи рідний запах.
- Я ж бачу яка ти налякана . Бліда як стіна ...

Чоловік заводить мене у квартиру , не випускаючи зі своїх рук і закриває двері .

- Я тебе дуже чекала . Подзвонили у двері , відкрила ...думала це ти прийшов . А коли побачила Даню , то трохи розгубилася.  Ось і все ...