Каміла Дані - Одна для двох, Каміла Дані

Душа починає скребти, а до горла підходить нудота від самої себе. Мені двадцять вісім і у мене восьмирічна донька, мені потрібно приклад їй подавати, а я чим займаюся? Жовч підступає до горла, і я шукаю собі виправдання. Адже у мене Влад був другим чоловіком, а Стас виходить третій.
Мій перший чоловік, син маминої подруги, в якого я була закохана в молодості, бігав за мною не довго. Тоді вклав у ліжко і заклепав дитину. Ні, не тому що любив, а з дуже простої причини, у нас на той момент були дві квартири, і після весілля він умовляв її продати, тому що хоче будувати будинок. Але як тільки дізнався, що це моя квартира у спадок від бабусі, і я не погоджуюся її продавати почалися скандали й побої. Я терпіла як, могла, заради дитини, яку люблю понад усе в цьому світі. Я майже чотири року з чоловіком не спала, та й сил на це не було. А коли Іван сам зібрав речі й пішов, я переїхала до батьків, здавши квартиру в оренду.
Потім тато загинув в черговому поході, він у нас був альпіністом - пенсіонером. Матір захворіла після трагедії й все закрутилося, завертілося так, що не було часу на особисте життя. Тому я прийняла пропозицію Влада гріти його ліжко. Та й не піддатися такому чоловікові я просто не змогла.
Не знаю чому це все зараз згадую, але чомусь мені здається, що я зраджую Владові тільки одним бажанням бути у владі його брата.
Стас сідає до машини, і мовчки заводить двигун. Зривається з місця і швидко виїжджає на завантажену трасу.
- Говорить свою пропозицію, я уважно слухаю! - пробиваю тишу словами.
- А ти нетерпляча Ластівко. Боїшся, що передумаю? - хмикає, показуючи на обличчі самовпевнену посмішку.
- Ні, боюся що ви не встигнете, адже я поспішаю додому, мене чекають!
- Хто? Чоловік? - він змінюється в обличчі.
- Ні, я розведена.
- Так, хто чекає? - починає втрачати терпіння, зрідка кидаючи на мене погляди.
- Донька! А що? - таким же тоном відповідаю.
- Нічого, молодець, що поспішаєш до доньки. Поважаю! - виїжджає на центральний проспект і їде в сторону мого будинку. Мене починає бентежити його обізнаність і я відчуваю наближення злості. Прикушую язика, щоб не ляпнути зайвого і відвертаюся до вікна.
Машина на першому повороті з'їжджає в провулок і різко зупиняється в темному кутку. Двигун припиняє свою роботу, а фари висвітлювати шлях. Тільки передня панель ледь освітлює наші обличчя. Стас повертається корпусом до мене. Навіть в темряві бачу його блиск і азарт в очах. Простягає рукою по коліну, стискаючи до синців.
- Пропозиція у мене дуже цікава, - просовує руку під сорочку і під ліф. З риком стискає груди та небезпечно близько нахиляє голову до мене. - Ти повинна бути моєю коханкою, поки я в цьому місті!
- Вибачте, - не повіривши свої вухам перепитую.
- Трійник я дуже люблю, але цього замало, хочу володіти тобою повністю! І якщо для тебе важливо, щоб Влад не знав, я не проти! І так, це не пропозиція, а наказ! - відпускає мене, і натискає на кнопку сидіння. Воно посувається назад, а Стас швидко розсунувши блискавку на штанах випускає на волю вже стоячий член.
- А тепер, осідлай конячку!

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно