Ольга Манілова - Кохай без правил, Ольга Манілова

І щось ще таїться в його погляді, але я не буду думати про це зараз... Краще взагалі ніколи про це не думати.

— Йди до біса, — мій голос майже зривається на крик.

Через гомін людей, що увірвалися в кабінет, мої слова все одно звучать надто тихо, але Резник усе чує.

— Ох я візьму тебе з собою, — зневажливо киває він мені і підбирає спортивну сумку з підлоги, закидаючи її на плече.

Журналісти обліплюють хокеїста, наче рій метушливих п'явок, і Резник байдуже пояснює, що публіцист заборонив йому давати коментарі та відповідати на запитання ЗМІ.

Чому цей публіцист не заборонив йому розмовляти з медпрацівниками, га?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно