Олександр Олександрович Розов - Серце Змії через 200 років

4. В жодній хартії немає вказівки на те, що планета не має бути застовплена двома цивілізаціями. Такі дії не заборонені хартіями, а отже — залишаються на розсуд екіпажів.

5. Звичайно, перед здійсненням синхронних дій такого роду, бажано переконатися, що планета становить інтерес і для вас, і для нас, і може експлуатуватися спільно, без спричинення сильних незручностей один одному. Для з’ясування цього, можна орґанізувати погоджене спільне дослідження вибіркових ділянок поверхні планети. Пропоную розглянути цю пропозицію і внести в неї ваші зауваження, доповнення і правки.

Перечитавши те, що вийшло, капітан пару секунд подумав, чи буде зрозуміло іншим слово «застовпити», а потім вирішив: розберуться. І тицьнув пальцем у значок відправки.

З деяким задоволенням відмітив, що встиг першим — пропозиція інших прийшла на чверть хвилини пізніше.

У перекладі вона виглядала так:

«Ви і ми за обставинами прибуття заявили права на цю планету. Так виходить із хартій. Вважаючи, що ваша й наша хартія складені розумно, а наш робочий обов’язок думати так, а не інакше, ми повинні вважати, що цей випадок хартіями передбачений. Є тільки один вихід, який не порушить загальних правил: вважати 2-у планету спільною для вас і для нас. Так правила будуть дотримані. Отже, цього ваша й наша хартія вимагає безумовно. Перша висадка має бути спільною й синхронною. Десантні ґрупи мають зібрати дані, щоб визначити, як може спільно використовуватися планета. Пропоную відправити два екіпажі по два астронавти. Це буде добрий початок, якщо ви згодні. Наш екіпаж буде готовий до старту через 7411 секунд. Кращим місцем висадки буде, ми вважаємо, квадрат 8Ф1-б, але ми приймемо інший квадрат за вашими перевагами».

Капітан Боуз порівняв дві пропозиції, гмикнув, відстукав коротку відповідь: «Згоден. Час старту і точку висадки підтверджую», після чого вирушив у кают-компанію.

У момент відкриття дверей (стилізованих під маленькі фортечні ворота з написом «Лишайте сподівання всі, хто входить»), до нього долетів обривок фрази Айри:

— … западають, хоча в нього шия коротка й пузо…

— Це про мене, чи що? — похмуро поцікавився Гольм, — що у мене западає?

— Не що, а хто, — пояснила вона, — на базі новенькі дівчатка на тебе западають. І це факт, а факти — вперта річ.

— Припустимо. І що, це — найактуальніша тема часу?

— Насправді, ми обговорювали можливу еволюцію октів і їх стандарти краси.

— Октів? — перепитав капітан.

— Ми так назвали інших, — втрутився Фрой, — у них вісім кінцівок, отже…

— Не дурень, зрозумів, — перебив капітан, — але до чого тут мої стосунки з жінками?

— Рамі взялася викладати теорію доктора Єфремова про еволюційну доцільність ідеалів краси. У тій книзі, яку нам переслали окти, є схожа теорія.

— Флеш, я не вірю, що в октиянській книзі написано про моє пузо… Шарк, що за теорію навколо мого пуза ти збудувала?

— Ось я, якраз, ні слова про твоє пузо не сказала, — скривджено заявила Рамі, — я лише відтворила міркування доктора Єфремова. Він пояснює, чому у жінок вважаються гарними широкі стегна, розвинені високі груди, відносно вузькі плечі та гладкий живіт, у чоловіків — вузькі стегна, широкі плечі й фіґурна мускулатура на животі, а довгі гомілки й високо посаджена голова вважається гарними для обох статей. Оса стала це спростовувати, посилаючись на твоє пузо і твою популярність серед жінок.

— Так і має бути, — авторитетно додав Нґен, — згідно з протонаукою стародавньої Пацифіди, в пузі знаходиться «хара» — енерґетичний центр орґанізму. Пузо інтуїтивно сприймається, як джерело сили, тепла й безпеки. Ось тому жінки схильні звертати увагу на чоловіків з добре розвиненим пузом. Доктор Єфремов мав рацію щодо еволюційної доцільності. Але він не врахував визначального значення «хара».

З цими словами штурман гордо поплескав себе долонею по пузі, що не поступалося в розмірах пузу капітана Боуза.

— Те, що статура Шарк ідеально відповідає побудовам доктора Єфремова, ще не робить автоматично вірними усі висновки цього вченого, — єхидно вставила Айра.

Гольм про себе відмітив, що статура Оси навпаки, ніяк цим побудовам не відповідає. Майже хлоп’яча, незграбна фіґура: вузькі стегна, ледь помітні груди, і при цьому рельєфна мускулатура рук, ніг і живота. Проте, він точно знав, що Оса ніколи не була обділена увагою чоловіків. Та він і сам знаходив її дуже привабливою дівчиною. Біс її розбере, цю еволюційну доцільність. Може, взагалі ідеал краси не один, може їх штук п’ять або десять, цих ідеалів…

Він зітхнув і похитав головою.

— Виходить, так. Змій, я оцінив твою оду пузу. Можливо, це стане важливим доповненням до теорії майстра Єфремова. А твою, Оса, здатність розкритикувати все, що завгодно, навіть оцінювати не треба. Її давно вже всі оцінили. Але, чорт забирай, до чого тут окти?

— Ось послухай, Бос, — Рамі узяла в руку аркушик з текстом, — Їх головним обрисом були величезні очі, що дивилися зосереджено й ласкаво на людей, випромінюючи тепло мудрості та дружби. Їх голови красиво й гордо були посаджені на високих шиях. Чоловік мав широкі плечі людини праці та боротьби, а широкі стегна жінки — матері мислячої істоти — ніскільки не суперечили відчуттю інтелектуальної сили посланців далекої планети.

— Ти вважаєш, це — про октів? — поцікавився Гольм.

— Ні, Бос, це з Єфремова. А ось із книги октиянського майстра: Великі яскраві очі посланців іншої планети на міцних стеблах гордо височіли над потужним куполом головогрудей, що містять розгалужену мережу ґанґліїв — осереддя інтелекту. Широкі основи клішень чоловіка свідчили про звичку до праці й боротьби, а сильно опуклі товсті пластини спинного панцира жінки говорили про здатність відкласти великі яйця, з яких вийде нове покоління розумних істот.

— Це розіграш? — спитав капітан, — чи ти хочеш сказати, що хтось із них з когось списував? Але це ж неможливо. А на випадковий збіг якось не схоже.

— Взагалі-то Бос, це — закономірний збіг ходу думки двох учених. Вони обидва розвивали уявлення про еволюцію життя й розуму. Просто їм не вистачило даних про різноманітність біолоґічних форм у космосі.