Леся Українка - Камінний господар

class="p1">Мої пiдданi! годi! Час до танцю!

(Перша рушає нагору, за нею молодь).

З горiшнього поверху чутно грiм музики. Починаються танцi, що розпросторюються на горiшнiй рундук i галерею. Донна Анна йде в першiй парi з дон Жуаном, потiм її переймають iншi паничi по черзi. Командор стоїть на розi нiшi, прихилившись до виступу стiни, i дивиться на танцi. "Чорне домiно" зорить здолу i непомiтно для себе виходить на освiтлене мiсце перед рундуком. Дон Жуан, скiнчивши танець, схиляється на балюстраду, завважає "Чорне домiно" i зiходить удiл, воно тим часом поспiшно ховається в тiнь.

М а с к а-С о н я ш н и к

(входить збоку, переймає дон Жуана i хапає його за руку)

Ти дон Жуан! Я знаю!

Д о н Ж у а н

Я хотiв би тебе так добре знати, гарна маско.

М а с к а-С о н я ш н и к

Ти знаєш! Не вдавай! Я - донна Соль!

(Зриває з себе маску).

Д о н Ж у а н

Пробачте. В соняшнику справдi трудно впiзнати сонце.

Д о н н а С о л ь

Ти смiєшся з мене?

Тобi ще мало глуму?

Д о н Ж у а н

Де? Якого?

Д о н н а С о л ь

(понуро)

Я тiльки що була на кладовищi.

Д о н Ж у а н

Вас бачив хто?

Д о н н а С о л ь

Сього ще бракувало!

Нiхто, запевне.

Д о н Ж у а н

Ну, то в чiм же дiло?

Хiба зустрiтися на маскарадi не веселiше, нiж на кладовищi?

Д о н н а С о л ь

(сягає рукою за пояс)

О! я забула взяти свiй кинджал!

Д о н Ж у а н

(вклоняючись, подає їй свiй стилет)

Прошу, сеньйоро.

Д о н н а С о л ь

(вiдштовхує його руку)

Геть!

Д о н Ж у а н

(ховає стилет)

Непослiдовно.

Що ж вам бажано, прехороша панi?

Д о н н а С о л ь

Не знаєте?

Д о н Ж у а н

Нi, далебi, не знаю.

Д о н н а С о л ь

Ви пам'ятаєте, що ви писали?

Д о н Ж у а н

Я вам писав: "Покиньте чоловiка, як вiн вам осоружний, i втiкайте".

Д о н н а С о л ь

З ким?

Д о н Ж уа н

А конечне треба з кимсь?

Хоч i зо мною. Можу вас провести.

Д о н н а С о л ь

Куди?

Д о н Ж у а н

В Кадiкс.

Д о н н а С о л ь

Навiщо?

Д о н Ж у а н

Як навiщо?

Хiба на волю вирватись - то мало?

Д о н н а С о л ь

То ви мене просили на стрiвання, щоб се сказати?

Д о н Ж у а н

А для чого ви на те стрiвання йшли? Чи ви хотiли пiдсолодити трохи гiрку страву подружнiх обов'язкiв? Вибачайте, я солодощiв готувать не вчився. |

Д о н н а С о л ь

(подається до сходiв на рундук)

Ви ще менi заплатите за се!

"Ч о р н е д о м i н о"

(виходячи на свiтло i переймаючи донну Соль.

Ненатурально змiненим голосом)

Твiй муж тобi дозволить плату взяти?

Донна Соль миттю вибiгає геть за браму.

"Чорне домiно" хоче сховатись у тiнь, дон Жуан заступає йому дорогу.

Д о н Ж у а н

Ти хто, жалобна маско?

"Ч о р н е д о м i н о"

Тiнь твоя!

Спритно втiкає вiд дон Жуана, ховаючись поза кущами, забiгає в альтанку i там прищулюється. Дон Жуан, втерявши "Чорне домiно" з очей, подається в iнший бiк, шукаючи його. На горiшньому рундуцi донна Анна танцює сегедильї.

О д и н л и ц а р

(коли Анна скiнчила танець)

Осе ж ви танцювали, донно Анно, по наших всiх серцях.

А н н а

Невже? Здавалось менi, що я танцюю по помостi.

Чи се у вас такi твердi серця?

Д р у г и й л и ц а р

(пiдходить до Анни i вклоняється, запрошуючи до танцю)

Тепер моя черга.

А н н а

(складає долонi)

Сеньйоре, пробi!

Д р у г и й л и ц а р

Я пiдожду. Але черга за мною?

А н н а

Звичайно.

(Встає i, замiшавшись межи гостями, зникає, потiм з'являється в дворику, вийшовши долiшнiми сходами).

Донна Анна надходигь до альтанки. "Чорне домiно" вибiгає звiдти швидко, але без шелесту, i ховається в кущах. Анна падає в знесиллi на широкий ослiн в альтанцi.

Д о н Ж у а н

(наближається до неї)

Се ви тут? Вибачайте, вам недобре?

А н н а

(сiла рiвнiше)

Нi, просто втомлена.

Д о н Ж у а н

Iти на гору?

А н н а

Як?.. А!.. Мiж iншим, я найбiльш втомилась вiд безконечних дотепiв сей вечiр.

Д о н Ж у а н

Я в думцi мав не дотеп.

А н н а

Що ж iнакше?

Д о н Ж у а н

Я думав: що могло примусить вас нагiрної в'язницi домагатись?

А н н а

В'язницi? Я гадаю, просто замку, а замки завжди на горi стоять, бо так величнiше i неприступнiш.

Д о н Ж у а н

Я дуже поважаю неприступнiсть, як їй пiдвалиною не камiння, а щось живе.

А н н а

Стояти на живому нiщо не може, бо схибнеться хутко.

Для гордої i владної душi життя i воля - на горi високiй.

Дон Ж у а н

Нi, донно Анно, там немає волi.

З нагiрного шпиля людинi видко простори вiльнi, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок - i зiрветься в безодню.

А н н а

(в задумi)

То де ж є в свiтi тая справжня воля?..

Невже вона в такiм життi, як ваше?

Адже мiж людьми ви, мов дикий звiр межи мисливцями на полюваннi, - лиш маска вас боронить.

Д о н Ж у а н

Полювання взаємне межи нами. Що ж до маски - се тiльки хитрощi мисливськi. Зараз

її не буде.