Віталій - Елітний спецназ, Віталій

Чоловік лише скривився від болю і відвернувся.

— Він не скаже, Маркусе, – голос "Привида" пролунав у його навушнику. – Вони всі навчені мовчати.

Джейк "Хижак" Сміт, тим часом, вже був глибоко в каналізаційних тунелях. Він зник, не залишивши жодного сліду, немов розчинився в повітрі.

"Ангел" дісталася до автомобіля доктора Россі. Вона швидко оглянула перелякану, але неушкоджену вчену.

— Все гаразд, доктор? Ви неушкоджені?

Доктор Россі, бліда, але рішуча, кивнула.

— Так… дякую вам. Я… я ніколи не думала, що зіткнуся з чимось подібним.

— Ваша безпека – наш пріоритет, – запевнила її "Ангел".

Коли команда зібралася назад, "Привид" обвів поглядом своїх бійців. Вони врятували ціль, але відчуття тривоги не покидало його.

— Жодних загиблих з їхнього боку, окрім водія, – сказав "Привид". – Нічого, що могло б їх ідентифікувати. Ні жетонів, ні посвідчень. Вони як фантоми. Це не просто бандити, Маркусе. Це висококваліфіковані фахівці.

— Я вже казав це, Майор, – хрипко відповів "Кувалда", витираючи кров з розбитої губи. – Це не вулиця. Це щось набагато більше.

"Привид" поглянув на "Гаджета".

— Кевіне, я хочу, щоб ти перевірив кожен дюйм цієї ділянки. Шукай будь-які приховані камери, датчики, мікрофони. Що завгодно. Можливо, вони готували цю засідку не один день.

— Вже працюю, Майор, – відповів "Гаджет", його очі блищали від азарту, незважаючи на втому. – Я відчуваю, що ми натрапили на щось велике.

"Привид" кивнув. Він розумів, що це лише початок. Перше зіткнення показало, що їхній ворог був розумним, добре підготовленим і неймовірно дисциплінованим. Це була гра в кішки-мишки, і вони щойно зробили перший хід. Але "Привид" відчував, що "Архітектор" вже готує наступний.