Liliуа - Життя як історія у кожного своє., Liliуа

Донні (строго, стримуючи гнів): Як ви смієте так розмовляти! Під час вступу ми вас попереджали, що Мікі — дальтонік. Для нього жовтий і синій — одне й те саме. Я чітко сказав: дайте йому тест із цифрами, а не з кольоровими головоломками.

Директор виглядала спантеличеною та розгубленою.

Директор: Вибачте, це була наша помилка. Але чому він просто не сказав учителю, що не розрізняє кольори?

Мікі (тихо, дивлячись у підлогу): Я казав, але вчитель відповів, щоб я «не вигадував».

Лео, стиснувши руки в кулаки, зробив крок уперед.

Лео(Брат Діани): Сподіваюся, ви розумієте, що за таку халатність вам може загрожувати штраф?

Директор: Вибачте… цього більше не повториться.

Після розмови всі вийшли з кабінету похмурі та злі. Лише Мікі, ідучи за братами, виглядав засмученим і винуватим, ніби це він був причиною всієї цієї проблеми. Помітивши це, Раф поклав йому руку на плече.

Раф(Брат Діани)

(м'яко): Мікі, не плач. Ти тут ні до чого, це не твоя провина. Просто вони тебе не зрозуміли з першого разу, ось ми й пояснили ще раз. Усе буде добре, і директор на тебе не образилася.

Мікі з вдячністю подивився на братів, поступово заспокоюючись, розуміючи, що вони завжди будуть поруч і підтримають його, що б не сталося.

Ейпріл (здивовано): Ого, твої брати задали їй жару! Вона ніколи ні перед ким не вибачалася, а тут…

Діана (роздратовано): Ну, вона майже довела Мікі до сліз. Що нам залишалося робити? Хоча шкода, що ініціативу взяли лише Донні й Лео. Якби ми з Рафом не промовчали, вона б стала на коліна й вибачалася, поки не втомилася б!

Дівчата підійшли до столової де до них підійшли Ренет,Мікі,Раф,Лео,Карай,Кейси, Дони.І спитали що сказав директор.

Діана (трохи зніяковіло): Взагалі-то, це були не найприємніші п’ять хвилин, але… директор дійсно вибачилася.

Кейсі (здивовано): Не може бути! Директор ніколи ні перед ким не вибачалася.

Діана (з усмішкою): Знаю. Але після того, як Дони і Лео все висловили, їй не залишилося вибору. Хлопці засміялися, вражені історією, а Ейпріл підтримуючи хлопнула Діану по плечу. 

Кейсі: А у нас тут заступник директора проводив якусь перевірку по коридору. Зайшли троє парубків, сказали нам «спасибі» і «смачного», потім пішли. Заступник ще змусив нас усіх привітатися.

Ренет (мрійливо): Кейсі, ти бачив, які вони красені? Я б не відмовилася від таких «перевірок» частіше.

Карай, підтримуючи її, кивнула з легкою усмішкою.

Ейпріл і Діана обмінялися поглядами, одразу розуміючи, про кого йшлося. Заступник директора, напевно, провів екскурсію для старших братів Діани. Поділившись здогадками одна з одною, вони почали перевіряти свої думки, і, поміркувавши, впевнилися, що не помилилися.

Діана (усміхаючись Ейпріл): Ну що, тепер весь шкільний коридор у курсі, хто такі мої брати. 

Ренет (здивовано): Почекай… Ці хлопці — твої брати?

Діана:Так.