Джон Кехо - Квантовий воїн

попередньому розділі я вже наводив ці слова. У Євангелії від Івана 14:12 Ісус каже, що діла, які він робить, ми теж можемо чинити, «і діла ці ще більшими будуть»10.

Ці рядки найбільше переконують мене в тому, що Ісус знав про прихід свідомої еволюції. Коли я починаю про це говорити, мої друзі — прихильники релігії християнства — подекуди знічуються, але саме так і написано в Біблії, і ми не можемо цього ігнорувати, удаючи, що тих слів там немає. Можна припустити, що Ісус достеменно знав, про що говорить, і якщо це справді так, то незабаром на планеті стануться надзвичайні речі.

Коли припинити думати, що все це неймовірно, то раптом починаємо вбачати тут глибокий смисл. Із моменту Великого вибуху наш Усесвіт постійно еволюціонує та змінюється, і зараз ми живемо в гіперенергетичний час в очікуванні чогось надзвичайного. Всесвіт розгортається за величним космічним задумом, і не в наших силах це зараз збагнути. Усі ми відіграємо унікальну роль у цій еволюції. Космічна свідомість почала зароджуватися в нашому виді, і, найімовірніше, якщо ми правильно розіграємо свої карти, опануємо космічну гру та пробудимося, то матимемо змогу грати у вічності. Певно, це було б весело.

Примітки

Розділ 1. Сила розуму

1. Від Ейнштейна й аж до Стівена Гокінґа наші знання про Всесвіт безупинно примножуються. Це лише кілька аспектів нашого Всесвіту з того багатоманіття приголомшливих відкриттів, які дала наука XXI сторіччя. Хоча сьогодні існує безліч думок щодо природи темної матерії та темної енергії, усе ж ми так мало знаємо й розуміємо ці аспекти Всесвіту, тому я вирішив не розглядати їх. Та в процесі роботи над книжкою звертався до багатьох джерел, зокрема наукова частина цієї праці ґрунтується на дослідженнях таких фізиків, як, скажімо, Стівен Гокінґ, Браян Ґрін та Девід Бом.

2. «Елегантний Всесвіт», міні-серіал 2003 р., що виходив на американському каналі суспільного мовлення PBS.

3. Фактичні наукові докази щодо впливу свідомості на енергію отримали лише в останній чверті століття. Один із сотень таких експериментів, що допомогли встановити цей зв’язок, провів Роберт Дж. Ян із Принстонського університету, а результати підтвердила 2000 р. Національна науково-дослідницька рада США. У тексті я посилаюся саме на цей експеримент.

4. Глибинна психологія вивчає взаємозв’язок між свідомістю та підсвідомістю. Цей термін характеризує невпинний розвиток теорій та психоаналітичних терапевтичних практик, що ґрунтуються на роботах П’єра Жане, Вільяма Джеймса, Зиґмунда Фройда та Карла Ґ. Юнґа. Сьогодні так багато талановитих людей застосовують творчий підхід до вивчення людської свідомості, що глибинну психологію можна за правом вважати однією з найбільш захопливих та інноваційних галузей науки.

5. Усі частини Всесвіту взаємопов’язані та є складовими єдиного цілого. Таку ідею висунув фізик Девід Бом, і сьогодні вона стала загальноприйнятою. Фізики називають цей феномен «взаємопов’язаністю».

6. Це один із найнезвичніших аспектів квантової реальності. Пропоную дві книжки, які допоможуть збагнути загадкову природу часу: «Час. Графічний путівник» Крейґа Каллендера та Ральфа Еднея (2004 р.), а також «Йога подорожі в часі» фізика Алана Вольфа (2004 р.). Хоча наукових публікацій на цю тему значно більше, однак саме ці книжки допоможуть широкому загалу збагнути нелінійність часу.

7. Один із перших експериментів, що допоміг установити зв’язок між наміром та фізичною реальністю, провів 1979 р. Роберт Дж. Ян із Принстонського університету.

8. Книга «Підсвідомості все підвладне» вийшла 1997 р. у Новій Зеландії під час мого туру. Пам’ятаю, як щонеділі перевіряв список бестселерів і, на свій подив, повсякчас знаходив її під першим номером. Я телефонував майже всім знайомим і казав: «Знаю, що Нова Зеландія — це крихітний острів, розташований бозна-де, але я тут номер один». Після цього книжка вийшла в Австралії, де три місяці трималася в топі бестселерів. Те ж саме чекало в безлічі інших країн, у тому числі в Сполучених Штатах. Зрештою, по всьому світу розпродано понад два мільйони примірників.

9. Квантова реальність — це реальність, яка існує поза межами наших п’яти чуттів. Це світ безмежно малого, де субатомні часточки перетворюються на енергію і всі речі існують в енергетичному полі. Квантову теорію, яка описує квантову реальність, уперше запропонував Нільс Бор і згодом допрацювали багато фізиків, у тому числі Девід Бом, на якого я посилаюся в цій книжці. Сьогодні для опису нашої реальності фізики використовують поєднання кількох теорій: теорію відносності Ейнштейна, квантову теорію та теорію струн.

10. Кабалістичне вчення (див. розділ 2, п. 4).

11. Квантові моделі — це ті інтерпретації, які ми використовуємо, щоб збагнути пережиту реальність. По суті, це наш вибір, адже існує багато способів тлумачення реальності.

12. Науковці називають квантовий вакуум «першопричиною», адже все постає саме з цього джерела. Це енергетичне джерело, що лежить в основі всіх речей. У цій книжці ми ще говоритимемо, що точніше називати його «другою причиною», адже на першому місці перебуває свідомість.

13. Певна вібруюча енергія, яка визначає та виявляє все, що є у Всесвіті. Кожна «річ» тут має власний енергетичний підпис, котрий «інформує» та вирізняє її з-поміж інших.

14. Коли я в середині 70-х років почав працювати з цими принципами, існувало дуже мало наукових доказів того, що ми насправді можемо взаємодіяти з енергією так, як це робив я. Сьогодні нам пощастило мати наукові докази, які підтверджують здатність спрямовувати енергію за допомогою свідомості. Оскільки тепер відомо, що ці методи справді діють, це додає упевненості, коли ми послуговуємося ними.

15. Повторення дозволяє закріпити в підсвідомості ті візерунки, які ми їй даємо. Французький психолог Еміль Куе (1857—1926) був одним із перших, хто виявив, наскільки сильний вплив на підсвідомість має поєднання волі й уяви. Завдяки цим методам він досяг вражаючих результатів, допомігши своїм пацієнтам вилікуватися. Ми є мікрокосмом макрокосму і тому, використовуючи намір та уяву, можемо отримати доступ до будь-якої енергії, що існує у Всесвіті, і спрямувати її в потрібному напрямку.

16. Про свій перший виступ перед аудиторією я розповів у книжці «Практичний курс щастя». Це було просто жахіття. Усе, що я збирався сказати, вилетіло з голови, і в мене з’явився страх сцени. На щастя, я впорався з цими кількома невдалими спробами виступу та зрештою перетворився на вмілого оратора. На початках я зазвичай молився, щоб виступ був таким же хорошим, як і підготовлений матеріал (який, як я знав, був бездоганним). Тепер я так само комфортно почуваюся перед тисячами людей, як коли б вів розмову сам на сам. Моя молитва стала реальністю.

17. Телезірка та актор Джекі