Люба Ковальчук - Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук

За що ти, милий мій, так мужньо воював?
На кого сиротами нас ти навіки залишив?
За що своє єдине найцінніше ти життя поклав?
За що? Цього ніхто, коханий мій, не цінить..

Якби ти зміг побачити, що коїться без тебе,
Як ледве дихаючі боремось самі.
Коханий, навіщо нас залишив, я ж у сльозах благала так: «Не треба!»
Беззахисні із донечкою ми на цій землі..

Ніхто сирітку, як татусь, не приголубить
І не захистить, як рідненький, не обійме.
Веселі витівки із татусем вона не зробить..
Навіщо залишив вдовою навіки мене?

Коханий, без тебе ми залишились одні.
Ніхто сльозину не зітре з обличчя.
Незрозуміла заздрість, докори одні,
Нерозуміння і ненависть в вічі..

Та тільки я знаю історію нашого кохання.
3 тобою ділили кожну сльозину та усмішку на вустах.
Відчували один одного на відстані всім серцем.
Палке бажання..
Без тебе, як без крил, без серця.
Без тебе, мов зранений птах..

15.08.2023