Джон Вон Ейкен - Можливо все!

займатися прямо зараз. Або навіть так: ті справи, які важливі для вас, і ті справи, які ви й самі хочете, – і прийняли рішення – зробити. Таке інколи може відбуватися з кожним із нас. Знову-таки, я не хочу, щоб у вас від прочитання моєї книжки склалося враження, ніби я прагну зробити з вас бездушні бізнес-машини. Бувають випадки, коли відкласти справу на потім буде правильно. Серйозно! Іноді, саме в розпал авралу, буває дуже корисно… ні, не відкласти справу, звичайно, але просто зупинитися на хвилинку-дві й озирнутися навколо. І в цьому немає нічого страшного. Але! Ми повинні усвідомити, що коли відкладання справи з дня на день відбувається не інколи, а стає стилем нашої роботи, – ми крадемо у свого майбутнього. Ми на це погоджуємося.

І ось про що слід подумати. Ваш успіх багато в чому залежить від вашої здатності розпізнавати причини відкладання справ на потім і прояви цих причин у всьому їх різноманітті. Також і від вашої здатності швидко брати ці причини під контроль – перш ніж ваша «залежність» встигне знівелювати всі ваші можливості, зашкодити вашій кар’єрі і зруйнувати ваші стосунки з людьми.

Знову-таки я хочу підкреслити, що якщо ми з вами разом дійшли до цього моменту і ви дотримувалися викладених у цій книжці рекомендацій, усе одно необхідно приділити особливу увагу проблемі відкладання справ. Чому? За моїми спостереженнями, більшість людей влаштовує зволікання, бо їм бракує переконаності, цілеспрямованості, мотивації і впевненості у своїх силах, щоб прийняти рішення, яке їх так лякає. І це зрозуміло! Але ось про що варто серйозно задуматися – ці речі начебто не повинні вас турбувати. Адже якщо ви налаштувалися на робочий лад, привели до ладу свої переконання, установили цілі і визначилися з пріоритетними цінностями, а також намітили план дій – ви повинні «крок за кроком» рухатися вперед! Хороша новина саме й полягає в тому, що, якщо ви дотримувалися викладених у цій книзі рекомендацій, до цього моменту у вас уже майже не повинно залишитися «наркотичної залежності» від звички відкладати справи на потім. Тому що у вас вже повинні бути переконаність, цілеспрямованість, мотивація і впевненість у своїх силах.

Тим не менш, щоб впоратися зі звичкою відкладати справи з дня на день, потрібно мати високий рівень самодисципліни. Про це, наприклад, пише Пол Хоук у своїй книжці «Як вичавити з себе максимум».[7] Так, книжка видана давно, але ідея правильна: справа у самодисципліні. І ключем до неї є переконаність, цілеспрямованість, мотивація і впевненість у своїх силах, які у вас уже є. Коли ви займаєтеся тими справами, якими хочете займатися (заснованими на ваших цілях і цінностях), ви почуваєтеся господарем життя.

Крім переконаності і мотивації, розвитку дисципліни сприяє так само і прагнення до саморозвитку і прогресу. І саме про ці навички я хотів би поговорити в цьому розділі.

Якщо ви думаєте: «Я не такий! Я не відкладаю справ! Я цього далі не читатиму!» – зачекайте! Далі ми будемо не тільки розглядати феномен відкладання справ з дня на день, але й «прогрес» як навичку, яку кожен може в собі розвинути, а про це буде корисно почитати кожному.

А хай завтра…

Як я вже говорив, усім нам властиво тією чи іншою мірою відкладати справи. Більш того, деякі люди відкрито це визнають, ще й додають, що роблять це усвідомлено. Вони кажуть мені: «Знаєш, Джоне, я навмисне тягну до останньої хвилини, бо в умовах авралу мені навіть легше працюється! Мене це стимулює».

Можливо, вам здається, що ваші найкращі роботи зроблені саме в екстремальних умовах. Цей підхід міг би здатися цілком розумним, якби не кілька «але»:

• згадайте себе в ситуації авралу: скільки сил і нервів іде на те, що можна було б зробити спокійніше й простіше;

• зміни на краще – це вже екстремальна ситуація, тож не варто заганяти себе в ще більший цейтнот;

• від «авральності» у першу чергу страждає якість виконаної роботи, адже часу на перевірку чи виправлення вже не залишається. І все частіше гаслом авральної роботи стає фраза: «Гаразд, байдуже, згодиться й так!»;

• авральної роботи може бути лише обмежена кількість. Якщо до терміну здачі залишилися доба, навряд чи ви зможете виконати кілька завдань відразу. Й обсяг невиконаної роботи росте й далі!

Я знайомий з цією думкою, колись я й сам так вважав, і маю безліч друзів, клієнтів і колег, які вважають, що їм найкраще працюється, коли насувається дедлайн. Але ось що я хочу сказати. Ця думка – неправильна. Хороший аврал – той, якого не було! Можливо, ви й справді справляєтеся з роботою швидше, бо крайні терміни змушують вас ворушитися. Але скажіть чесно: ви закінчуєте роботу, бо зробили все, що у ваших силах, чи через те, що у вас вийшов час? У вас же не було часу довести все до хорошого стану, не кажучи вже про те, щоб «підняти планку» якості. Якщо ви працюєте поспіхом – зрозуміло, що вам «не до вишуканості». Й ось результат авралу: щось, зляпане абияк, на посередньому рівні, і невідомо, чи буде працювати – та й нехай, усе одно ніхто нічого не помітить. Не помітить?

Ви піддали зайвому стресу себе й тих, хто вас оточує, а потім знову зарилися носом в землю і далі відкладаєте справи на потім! Хіба це – «ефективний