Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

Що це?

Один з гвардійців

Чудасія!

Всі вражені.

Мушкетер

(насмішкувато)

Гм!

Карбон

Гордий демон наш по-християнськи діє: У праву вдарено – підставив ліву він!

Мушкетер

Про ніс не говорить уже нема причин?

(Підкликає Лізу, тріумфально.)

Ну, ЛізоІ Глянь тепер…

(З афектацією нюхає повітря.)

Хм… хм… не розумію, Що тут за пахощі? Немовби на шавлію Воно складається…

(Підходить до Сірано, зухвало дивлячись йому на ніс.)…

Чи, може, це трави Якоїсь аромат? Ну, та напевне ви Своїм начинням це чудесно уловили… Чим пахне, друже, тут?

Сірано

(затинає його в щоку)

Трояндою, мій милий!

Радість. Гвардійці пізнали свого Сірано, вони аж стрибають з веселощів.

Завіса.

ТРЕТЯ ДІЯ
ПОЦІЛУНОК РОКСОЛАНИ

Невеличкий майдан у давньому Маре[20]. Старі будинки. Перспективи переулків. Праворуч – дім Роксани і стіна її саду, з-за якої виступає широке листя дерев. Над дверима вікно та балкон. Перед порогом лава. По стіні в’ється плющ, жасмин обвиває балкон, хвилясто звисаючи вниз.

По лаві і камінню попід стіною легко зійти на балкон. Навпроти старовинний дім у такому самому стилі – камінь і цегла, з вхідними дверима, молоток на цих дверях обвитий тканиною, неначе хворий палець.

Коли підіймається завіса, дуенья сидить на лаві. Вікно па балкон Роксани відчинепе. Перед дуенью стоїть Рагно, одягпепий у ліврею; він кінчає щось оповідати, витираючи очі.

СЦЕНА І

Рагно, дуенья, потім Роксана, Сірано і два пажі.

Рагно

…І з мушкетером тим жона моя втікає! Убогий, сам один, повісивсь я в одчаї, Та пан де Бержерак мене урятував І за дворецького в кузини влаштував.

Дуенья

Та як же бідність вас негадана спіткала?

Рагно

Любив поетів я, вона – бійців кохала! Отож чого не міг доїсти Аполлоп, Змітав дощенту Марс[21]! І так усе, мов сон, Мов пух розвіялось…

Дуенья

(підводиться і гукав в одчинене вікно)

Роксано, ви готові? Нас ждуть!

Голос Роксани

(в вікні)

Я тільки плащ надіну свій шовковий