Марина Соколян - Серце гарпії
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ярка опускає очі, одразу розгубивши той холодний ореол.
— Ну, з твоїми талантами… — здригнувшись, мовить Катря. — То — не просто щастя!
— Звісно, не щастя! — люто відказує Ярка. — Та мене з моїми талантами ізолювати треба від людей! Як подумаю, скільки всього я наробила під його орудою… Бідолашну Ладу Ер згадати хоча б…
Катря сумно киває.
— Так, Лада, звісно… Але вона вже вийшла з клініки. Як почула про твого Франка, так і вийшла. Про це писали в новинах.
Ярка зітхає, відкидаючи миском черевика купку вологої глиці.
— Та пісня, що в рекламі крутили… — тихо мовить Катря. — Там же тільки половина приспіву. Знаєш, як далі?
Подруга її хитає головою.
— Забула.
— Умм… зараз, — супиться Катря. — «Дівчинко, вийди з власної тіні — Це дивосвіту контурна лінія». А тоді… «Раз перекреслене, серце воскресне, бо — Б’ється луною справжнього імені».
Ярка гмукає, тоді знову озирається.
— Знати б, яке воно… — неуважно мовить вона, — справжнє.
— В цьому наша біда, хіба ні? — відсторонено зітхає Катря. — Ми ладні будь-що вигадати, аби лишень не зізнаватися в тому, хто ми є насправді.
Ярка слухає уважно, а тоді різко хитає головою, мовби витрушуючи воду з вух.
— Пам’ятаєш, я казала тобі про свій внутрішній голос?
— Ну?
— Так оце щойно мені здалося, що це не ти, а він промовляє до мене. Такі ж марудні інтонації.
Катруся показує подрузі кулак — не надто грізний, утім, п’ястучок. Та сміється, підводячись.
— Не знаю як ти, але я вже замерзла. Ходімо звідси. Скоро буде автобус.
Катря також підводиться, оббиває багнюку з чобіт.
— Провісниця! — пирхає вона. — Ну, ходи!
Дівчата простують стежиною, переступаючи калюжі та острівці лопухів. Невдовзі доріжка минає старий будиночок з терасою; його дошки просіли і покосилися, синя фарба добряче облущилась від сонця та негод, проте і досі видно на ній видряпаний дитячою рукою малюнок: загадкову істоту, накреслену настільки незграбно, що не збагнеш — то людина з пташиними крилами, чи пташка з людським обличчям.
Втім, дівчата йдуть, і навряд чи хто тепер завважить різницю.
2011–2012
Примітки
1
Хода землевласника (англ.)
2
Збіса добре (англ.).
3
Чи вмієте ви садовити капусту? (фр.)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце гарпії», після закриття браузера.