Кері Блек - Секрети родини Бенет 2. У полоні Хаосу, Кері Блек

Сутність дивно зиркнула на мене та затримала погляд. На мить очі чудовиська стали людськими і мали зелений відтінок і вони наче благали про допомогу. 

- Та за цю скриньку ти б сотню магів мав пропустити, - зціпив зуби Занкус та очі сутністі знову стали жовтими та перемістили погляд на Занкуса.

- Такі умовиии… - знову протягнуло чудовисько. 

Ми з Занкусом переглянулися. Звісно він зараз запропонує сам піти, але я не можу на таке погодитись. 

- Каро ні! - зрозумів він мої думки. 

- Так, Занкусе! - піджала губи. - Судячи з того, що показав Асмодей, Майкл в паршивому стані, і якщо все піде не за планом, - я закусила губу. - Ви обидва там загинете.

- Але Каро,- знову почав демон. 

- Асмодей не дозволить мені зашкодити, - я задерла рукав. Навіть деревʼяно-кістяній сутності стало цікаво і він нахилив голову, щоб побачити моє запʼястя. - В мене більше шансів врятуватись та допомогти Майклу, - про Лео я промовчала. 

- Це занадто ризиковано. Я не пробачу собі, якщо…

- Занкусе, - взяла його за дві руки та загляну в жовті очі. - Ніяких якщо. Я була в підземному світі і вибралась і виберусь знову, нехай що мені це вартуватиме. Адже виживають не найсильніші і не найрозумніші, а ті хто найкраще пристосовується до змін. 

Занкус стиснув зуби, а потім важко видихнув.

- За триста років я зрозумів одне, - Занкус ніжно перевернув мої долоні та поглянув на них. - Якщо людина щось вирішила, особливо коли ця людина - жінка, вона не слухає нічиїх доводів.

- Сссс, - втрутилась в розмову сутність і заволала сильніше. - Стрибай!

Арка засвітилась та моє тіло затягнуло у чергову безодню мороку. Здається я з нього не вилажу.

Від автора:

Візуалізація до розділу:

Арка Смерті

Дернвʼяно-кістяна сутність