Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич 📚 - Українською

Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич

59
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Від вічного кохання лише неприємності" автора Лариса Лешкевич. Жанр книги: Фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 125
Перейти на сторінку:
26.2

Звісно, Сін боявся стати нав'язливим, але все ж таки на правах найкращого друга він наважився вставити і свої п'ять центів у цю непросту ситуацію.

– Відповідай мені чесно, дивлячись в очі, Тешебе, – почав Сін без  усіляких передмов, – ти справді  любиш  цю дівчинку? Отак просто, після кількох ночей?  Не думав, що ти здатен закохатися  з першого погляду!

– З першого, з другого... та яка різниця! – відмахнувся Тешеб, але Сін не відставав.

– До того ж вона, начебто, не зовсім на твій смак... Занадто  мала, худа, з маленькими грудьми. Пам'ятаю, ти віддавав перевагу  вищим і більш округлим дівчатам. Гайка тобі і до плеча не достає!

–  Смаки змінюються, –  знизав плечима Тешеб. 

– Невже все серйозно? Грейс – така мила дівчинка!   І така ж струнка  немов  тростинка... Чим вона гірша за твою Гайку?

– Не гірша і не краща, просто вона –  інша.  І все в ній  чуже і небажане –  запах, колір, смак...

– Звісно,  це я можу зрозуміти, – зітхнув Сін, насупивши брови, –  але ж Гайя  не перша, кого ти кохав! Може, варто почекати і примха мине? Занадто швидко, стрімко все виходить...

– Хочеш переконати мене в тому, що це не кохання, а звичайна пристрасть? –  запитав Тешеб.

– Не мені судити про  це... Ти ж знаєш, я легко захоплююся і можу прийняти просту іскру бажання за   справжню  любов. Тільки ж  воно швидко перегорить... І що тоді?

Зелені очі Тешеба блиснули.

–  Коли я думаю про вічність, я думаю про Гайю... такого зі мною не траплялося. Мій батько і моя мати  так само  одне одного обрали, за миттєвим покликом і душі, і тіла.  Вони  не роздумували довго...  

–  Ого! Ти назвав Нергала батьком!  –  реготнув Сін.

–  Не сверби як болячка!  –  беззлобно відповів Тешеб.

–  Зачекай-но! –  схаменувся Сін і заперечливо виставив уперед підняту долоню, – Ти що ж це, одружуватися зібрався? З Гайкою?

 – А чому б і ні?  Вона красива, сильна, має характер. І в іншому ми повністю підходимо одне одному. 

–  Це твоє рішення? Чи її?  –  підозріло примружився Сін.

–  Правду кажучи, Гайя наполягала на тривалих стосунках. 

–  І після цього ти не випарувався, не помчав в інший Всесвіт подалі від  такого тиску? Нічого собі! – Сін здивовано поглянув на друга.

–  Я  замислився над її словами... Але вона втекла від мене. Втекла саме тому, що я не дав їй жодної відповіді. Напроти – переконав у тому, що вона мені не потрібна.

– Нічого собі! –  повторив Сін, – Невже маленька відьма взяла над тобою таку владу!

–  Виходить, узяла... Ну і що з того?   Вона мені потрібна, і я не маю наміру цього заперечувати.  Але й примушувати її до чогось,  я   теж не збираюся...

– То ти хочеш одружитися з нею за законами Ганзіра, з благословення Нергала і Шассурум?

–  Саме так. 

Сін задумливо потер пальцями лоба. 

– А я чомусь думав, що коли настане час одружуватися,  ти все ж таки вибереш іншу.  Пам'ятаєш цю... Луона, Луо? З іншого світу. У вас ще був пристрасний і довгий роман у той період, коли ти відійшов від ритуалів Повного Місяця.  Я так і не зрозумів, чому ви розлучилися і завжди думав, що ти продовжуєш її кохати.

–  Луона, –  повторив Тешеб, немов куштуючи на смак напівзабуте ім'я, – ми розлучилися, бо  прийшов  час... Тому що на нашому союзі став наполягати Нергал. Довбав мені голову тим, що Луо –  найкраща  з усіх моїх жінок... Так, іноді я думав про неї.  Але  кохати її й досі… Ні!  –  Тешеб похитав головою. 

Спогади про минулу шалену пристрасть були дуже далекими, але все ще солодкими –  цього він не міг заперечувати. 

–  Вона прекрасна, – Сін мрійливо закотив очі, – Справжня Богиня... А хода... Я тобі цього не казав, але її хода, її постава зводили мене з розуму.

– То чому не спробував щастя після того, як ми розлучилися?

–  Я говорив із нею.   Ні, нічого не пропонував, просто говорив... Луона запевнила, що це тимчасове розставання, що рано чи пізно ви будете разом.  Хіба я тобі про це не розповідав?

–  Не пам'ятаю. Може й чув, але  не звернув уваги. 

– Відтоді минуло кілька століть... Ви більше не бачилися?

–  Ні. 

У двері постукала Веста і, розмов у довелося припинити.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 57 58 59 ... 125
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич» жанру - Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич"