Артур Чарльз Кларк - Друга одіссея

нього. Я частенько теревенив із цим комп’ютером, коли нікого не було поруч, і він завжди прекрасно тямив, про що я. Хоча для дружньої балачки небагато залишилося часу, а шкода, це могло б допомогти зняти напругу. Що Еал думає — якщо він думає — про цю місію? Усе своє життя Керноу намагався уникати абстрактних філософський питань. «Я людина болтів і гайок», — часто-густо заявляв він, хоча на борту космічних кораблів такого добра знайшлося б небагато. Колись він висміяв би цю думку, але зараз почав міркувати. Чи відчуває Еал, що його скоро покинуть, а якщо й так, то чи образиться він за це? Керноу майже видобув пристрій для вимикання комп’ютера з кишені, проте зупинився. Він уже робив це так часто, що Чандра міг щось запідозрити.

Усоте він повторив про себе послідовність подій, що мали відбутися протягом наступної години. Тієї миті, коли в «Діскавері» вичерпається запас палива, вони вимкнуть усі системи, крім основних, і кинуться до «Леонова» через сполучну трубу. Потім трубу роз’єднають і активують вибухівку. Якщо все піде за планом, від’єднання відбудеться тієї миті, коли вони підлетять до Юпітера найближче, бо саме так вдасться максимально використати гравітаційні щедроти планети.

— П’ятнадцять хвилин до запалювання. Усі системи в порядку.

— Дякую, Еале.

— До речі, — сказав Василій з іншого корабля, — ми знову перетнемося з Великою чорною плямою. Цікаво, чи побачимо щось нове?

«Сподіваюся, ні, — подумав Керноу, — зараз у нас і так досить клопоту».

Одначе він таки мигцем зиркнув на зображення, яке Василій вивів на монітор телескопа.

Спершу він не помітив нічого, окрім чудернацького сяйва планети, потім розгледів на обрії коло густішої темряви. Воно рухалось уперед з незвичайною швидкістю.

Василій підкрутив підсвітку, і зображення дивно проясніло. Виявилося, Велика чорна пляма складається з міріадів однакових елементів.

«Господи, — подумав Керноу, — я просто не вірю в це!»

Він чув вигуки здивування з «Леонова»: інші астронавти поділяли його почуття.

— Докторе Чандро, — сказав Еал, — я зафіксував у голосах стресові ноти. Якісь проблеми?

— Ні, Еале, — швидко відповів Чандра. — Місія проходить нормально. Ми просто трохи здивовані — це все. Що ти можеш сказати про зображення на моніторі 16?

— Я бачу нічний бік Юпітера. Там є кругла зона, 3250 кілометрів у діаметрі, яка майже повністю вкрита прямокутними об’єктами.

— Скільки їх?

Запанувала коротка пауза, а відтак Еал вивів на екран число:

1,355,000 ± 1,000

— І ти впізнаєш їх?

— Так, вони такого самого розміру й форми, як і об’єкт, який ви звикли називати Старший брат. Десять хвилин до запалювання. Усі системи готові.

«Мої — ні», — подумав Керноу. Тож ця бісова плита полетіла до Юпітера розмножуватися. Було щось водночас і комічне, і зловісне в цій пошесті чорних монолітів, і він збентежено відчув, що неймовірне зображення на екрані монітора йому нагадує…

Звісно — аякже! Міріади однакових чорних прямокутників нагадували доміно. Багато років тому він дивився документальне відео, що показувало команду трохи божевільних японців, які терпляче ставили доміно на один бік, отож коли витягнути один елемент, усі інші неминуче попадають. З них утворили складні візерунки: якісь стояли під водою, якісь — угорі та внизу на невеликих сходах, ще інші — на різних доріжках, тому, падаючи, вони утворювали малюнки й візерунки. Поставити їх забрало тижні; Керноу пам’ятав, що кілька разів землетруси руйнували зроблене, а фінальне падіння усіх доміно від першого до останнього забрало понад годину.

— Вісім хвилин до запалювання. Усі системи готові. Докторе Чандро, чи можу я зробити пропозицію?

— Що там, Еале?

— Це дуже незвичайний феномен. Можливо, мені перервати зворотний відлік, щоб ви могли його дослідити?

На борту «Леонова» Флойд хутко попрямував на капітанський місток. Він міг знадобитися Тані та Василію. Яка ситуація! А раптом Чандра стане на бік Еала? Якщо так трапиться — вони обоє будуть теоретично праві. Зрештою, чи не для цього вони сюди прибули?

Якщо вони зупинять відлік, корабель облетить навколо Юпітера і повернеться назад у ту саму точку за дев’ятнадцять годин. Дев’ятнадцять годин не становлять особливої проблеми; якби не загадкова пересторога, він і сам рекомендував би так учинити.

Проте в них було щось більше за попередження. Унизу під ними поверхнею Юпітера ширилася чума планетарного масштабу. Можливо, вони тікають від найнезвичайнішого явища в історії науки. Якщо навіть і так, він волів би досліджувати його з безпечнішої відстані.

— Шість хвилин до запалювання, — сказав Еал. — Усі системи готові. Я можу зупинити зворотний відлік, якщо ви погодитеся. Дозвольте нагадати, мої безпосередні обов’язки — досліджувати на поверхні Юпітера все, що може бути пов’язане з розумом.

Флойд добре впізнав цю фразу, адже сам її написав. Як він зараз хотів видалити її з пам’яті Еала!

За хвилину він дійшов до капітанського містка й приєднався до Орлових. Подружжя занепокоєно глянуло на нього.

— Що порадиш? — швидко запитала Таня.

— Боюся, усе залежить від Чандри. Можу я з ним поговорити по приватній лінії?

Василій передав мікрофон.

— Чандро? Еал не може нас чути?

— Так, докторе Флойде.

— Ви маєте діяти хутко. Переконайте його не зупиняти відлік, скажіть, що ми вдячні йому за його…е…ентузіазм дослідника — і це правильна позиція, але ми вирішили, що він упорається з роботою й без нашої допомоги. Та ми, звісно, увесь час будемо з ним на зв’язку.

— П’ять хвилин до запалювання. Усі системи готові. Я досі чекаю на вашу відповідь, докторе Чандро.

«Як і ми всі, — подумав Керноу, перебуваючи лише за метр від ученого. — Якщо доведеться натиснути цю кнопку, зрештою, для мене це буде полегшення, навіть більше, я зроблю це залюбки.

— Дуже добре, Еале. Продовжуй відлік. Я абсолютно певен, що ти зможеш досліджувати цей феномен на поверхні Юпітера без нашого нагляду. Звісно, ми завжди будемо з тобою на зв’язку.

— Чотири хвилини до запалювання. Усі системи готові. Завершено герметизацію паливного бака. Стійка напруга на пусковому механізмі плазми. Ви впевнені, що вирішили правильно, докторе Чандро? Мені подобається працювати та спілкуватися з людськими істотами. Корабель іде під кутом в один мрад.

— Нам також подобається працювати з тобою, Еале. І ми будемо взаємодіяти, навіть коли між нами проляже відстань у мільйони кілометрів.

— Три хвилини до запалювання. Усі системи готові, перевірено радіаційний захист. Є проблема затримки в часі, докторе Чандро. Можливо, виникне потреба онлайнових консультацій.

«Це божевілля якесь, — подумав Керноу, не випускаючи вимикача. — Я справді вірю, що Еалу самотньо. Чи він копіює якусь частину особистості Чандри, про яку ми не підозрювали?»

Непомітно блимнули вогники; лише людина добре обізнана