Інна Земець - Збій системи, Інна Земець

Виклик скинув, домашні штани бігом насувати почав і коли телефон знову вібрувати почав, хутко до виходу з кімнати пішов. Кинув погляд на мене стоячи в одвірку, та не помітив, що я вже прокинулась.

     - Чого треба? - промовив тихо і двері зачинились, а його кроки почали віддалялись. - Це не моя проблема. Я тут ні до чого.

Чогось від тих здалеку почутих слів одразу похололо на серці. Уява одразу підкинула поліцію і почвару з мого минулого пригадала. А раптом так і є? І слова мені ж сам не скаже. Підхопилась слідом, напнула на себе сорочку і тихо за ним побігла. Він швидко йшов до кабінету, а я за ним підкарадалась. Стала під дверима і вуха нашорошила, прислухаючись до розмови.

      - Регіна, мої пропозиції щедрі. Дуже. І остаточні.

Знову та хижачка! І що цього разу? Втрутитись захотіло майже нестримно – тихо двері тоненько прочинила. Гліб стояв біля вікна, одною рукою на підвіконня спираючись.

        - І прем'єра була паршива, а ти знову те саме презентуєш. Про зміни репертуару не думала?  Вдруге мене в дурні вже не пошиєш.

Зупинилась на порозі – знову його розбірки з колишньою слухаю, того разу мимоволі забагато почула, цього разу вже свідомо – хвилею занепокоєння прокотилося тілом, і хотіла б та з місце не зрушу.

       - Тієї спроби трахнути мене, щоб потім дитиною дотрахати - не пробачу. Хоча сама того не бажаючи мені допомогла.  Не чави більше на цю педальку, Регіна, не раджу. Думаєш, як багато знаєш про Тамару, можеш ці відомості собі на користь використати?

Тамара? Перша дружина? Не було де дізнатись. Мій пульс ще пришвидшився.

          - Не бреши, може той вечір і не добре запам’ятав, та головне знаю -  у нас з тобою сексу не було.

А раптом вона повернулась? Я ж не довго пробула поруч. Відповів Регіні і мені водночас.

         - Я перевірив записи камер, Регіна – ти не поверталась.  А тепер як залетіла від вітру в полі – мені не напарюй.

Гліб стиснув пальці в кулак і ще більше вперед нахилився, все голосніше розмовляючи.

       - Мій? То це диво – науковцям треба повідомити про дистанційне запліднення. Тоді тобі пощастило – комерційну перспективу такого відкриття важко переоцінити.

Недобро посміявся, а мене аж голками прошило.

       - На своєму стоїш? Добре, пішли тест проведемо.

 Я вже і забула, що підслуховую – зайшла в кабінет, але він за розмовою і не помітив.

     - Що ти мелеш? Яка інвазивність і ризики? Від тебе лише кров з вени потрібна. Знайшла кому втирати! І годі балаканини – сама знаєш, що твоя карта бита. Тобі все одно та дитина байдужа. Але якщо сталось якесь диво небачене, для тебе все дуже просто.  Якщо підходить роль контейнера – згода. Все інше мене ніколи  не цікавило.  Підпишеш все що скажу, а потім коли виконаєш свої зобов’язання заберешся геть, щоб ніколи не бачив – тебе до дитини і на кілометр не підпущу. Тож поглянь на все реально і тверезо.

Я ще кілька кроків вперед зробила, сама не знаю навіщо.

        - Правильно, Регіна, краще бери що дають і не викручуйся – вмій визнати поразку. Мені з тобою панькатись вже набридло - занадто довго все тягнеться. Днями надішлю нові папери. З огляду на твоє делікатне становище – ще раз умови переглянув. Хоч до твого зальоту стосунку і не маю, та сама знаєш – вчинити  як ти на це заслуговуєш, все одно не зможу. Покараю і так тебе дуже милостиво – всього лиш мінус Бентлі. А тепер запам’ятай: ще один дзвінок – мінус  будинок, а буде третій – всі пропозиції скасую, облизня упіймаєш і підеш працювати туди, звідки колись починала. Підпиши документи одразу. Розлучення на мох умовах – цілком і повністю в твоїх інтересах. І це твій останній шанс, можу і інакше все вирішити.

Я важко на стілець гепнулась, а він скинув виклик і почувши мене озирнувся.

       - Аня?

Я сиділа і холодним пальцями за поручні чіплялася.

        - Давно тут? – спитав Гліб стоячи все ще біля вікна.

        - З самого початку.

      - Шкода, не хотів щоб ти через такі дрібниці непокоїлась.

   - Дрібниці?! Ти збожеволів? Ти досі одружений і твоя дружина щойно повідомила, що вагітна! – крикнула я, опускаючи слова про «контейнер», від яких аж до хребта пройняло.

     - Обидва факти сумнівної ваги. Дитина стовідсотково не моя, а розлучення лише невеличка затримка, яку ніяк не вдавалось до кінця довести. І відтепер це вже не проблема. Поставить підпис і все - чиста формальність.

          - А якби це стосувалось документів по роботі, ти б так же сказав? Нічого важливого?

          - Від обставин залежить. В цих – не варта уваги дрібниця.

         - Чому мені про те ще не розлучений не сказав? Це не дрібниця, Гліб. Сама з паперами працюю, для тебе і зайва кома величезна помилка.

        - Не плутай різні речі. Ми з Регіною тільки папери не дооформили, а решта – давно чужі. Щойно остаточну угоду підготують – одразу ж поїду і примушу підписати.

         - Не поспішай, зроби тест.