Галіція Мідвест - Несподівані перетворення. , Галіція Мідвест

– Серпень, 2005 року, – вигукнув він, – ураган Катріна, Новий Орлеан, Луїзіана!

Чоловіки обійнялися, Либерті спантеличено дивилася на обидвох, не розуміючи, що відбувається.

– Мій друже Ру! Якими вітрами?

– Цікавлюся музичними фестивалями віднедавна, – відповів Ругару, випустивши чоловіка з міцних обійм. – Дозволь мені познайомити тебе з моєю чарівною супутницею. Це Либерті.

Незнайомець підвівся і галантно вклонився дівчині.

– Дівчина-легенда з Землі Предків! – у голосі чоловіка прозвучало захоплення. – Яка неймовірна честь! Моє Вам шанування. Знаю, що народ вашої землі переживає трагічні історичні часи. Я Лі Карр.

Либерті потисла руку чоловікові.

– Вибачте, не розчула вашого імені, – сказала дівчина, – який лікар?

– Просто Лі Карр, – білозуба посмішка чоловіка осяяла все приміщення. – Чи можу я пригостити вас шотландським скотчем?

– Я б з задоволенням випила за знайомство, але мушу йти, – відповіла дівчина любʼязному незнайомцю.

– Я охоче приєднаюся, – відповів Ругару. – Дозволь мені викликати таксі для моєї супутниці.

Либерті та Ругару вийшли на вулицю, очікуючи «Шуруп-таксі».

– Хто цей чоловік? – спитала дівчина свого замріяного супутника.

– Місцева легенда, – відповів той. – Лорд Часу. Останній представник свого виду.

– Здається, вас повʼязує спільна історія? – висловила своє припущення Либерті, яку неймовірно зацікавив таємничий Лорд Часу.

– Ще й яка!

Ругару попрощався з дівчиною, грізно подивившись на водія «Шуруп-таксі». Молодий гоблін з переляку втягнув голову у плечі. Либерті дуже хотілося дізнатися більше про таємничого Лі Карра, але гаґґіс виявився надто важкою їжею для її шлунку. Закривши дверцята автівки, вона полегшено зітхнула. Втомлена Либерті була вдячна мовчазному водієві, який швидко мчав порожніми нічними вулицями до готелю, де вона зупинилася.