С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

Нічне повітря освіжало. Стара няфка, що дрімала під розлогим деревом, ліниво привідкрила одне око і тут же його закрила, не відчувши загрози у випадковій гості. Десь далеко чувся уривчастий шум транспорту. Небо на горизонті змінювало відтінок, в ритмі нікому не відомої мелодії, поки я насолоджувалась спокоєм. Пахло димом, але цей запах хотілось вдихати.

— Ця тиша заворожує, але кажуть, вона оманлива, — солодкий голосок змусив здригнутися. Коли тільки підійти встигла?

— Не хотіла Вас лякати. Мене звуть Іроїда. А Ви Ін-Марі, правильно?

У кросівках та менш формальному одязі ця жінка не втратила природній шарм. Вона безшумно наблизилась і почесала сплячу няфку за вухом. Тварина від непроханих ласк зірвалась на ноги, смішно чхнула і поспішила змінити прихисток.

— Так, але краще Теа, скорочено від Теарра. Не знала, що Ви розмовляєте мелайською, — відповіла я, тримаючись подалі від шлейфу остогидлої за час польоту карамелізованої груші.

Якщо вірити мережі, збройна миротворча операція на Мелайї почалась ще до мого народження. Основна частина миротворців дислокована на центральній базі та займається моніторингом дотримання режиму припинення вогню між аркатерами (одним з корінних народів Мелайї) та фудократами (лобістами корпорацій-пожирачів мелайської харчової промисловості). Переговорний процес, що зосереджений у цій частині планети, протікав в’яло і зводився до кількох зустрічей на рік. Ймовірно, делегати затримаються на час переговорів, а потім, як завжди, повернуться узгоджувати напрацювання.

— Хоч міжпланетна дипломатія переживає чергову кризу, Уряд прагне миру в Системі. Наша команда і не такі конфлікти розрулювала. До того ж почастішали повідомлення про порушення прав людини, в тому числі миротворцями із ЗОХІ. Ми тут для підтвердження або спростування таких фактів.

— Зрозуміло, — сьогодні Матір Природа приготувала мені роль слухача, хочу я цього чи ні.

— До речі, багато про Вас чула, Теа, але все не мала нагоди ближче поспілкуватись, — Іроїда заховала комунікатор в бокову кишеню, — Пройдемось? — і, не чекаючи відповіді, попрямувала в бік асфальтованої дороги з сигнальними вогнями.

Цікаво.

Перехожих у цій частині поселення не було, і у нічній тиші я пізно спохватилась, що не взяла нічого для самозахисту.

— Давайте сюди, — майже одразу тонкий пальчик вказав на єдиний в околиці заклад, де горіло світло. — Хочу чогось випити перед сном.

Мелайєць за барною стійкою прогуркотів до мене, що таверна за півгодини закривається, а, побачивши емру з Даорну, взагалі розгорівся тирадою про місце жінок в суспільстві. Довелось підвищити голос, щоб підліток-офіціант, дуже схожий на чоловіка, який все не замовкав, звернув на нас увагу і прийняв замовлення. Іроїда, яка робила вигляд, що не розуміла, про що йшла мова, тільки хмикнула.

Крім нас, у закладі сиділа група підвипивших чоловіків, які затихли щойно ми увійшли.

— Ан-лін! — від відчаю, що звучав у п’яному голосі стало не по собі.

— Ви помилились, — оглянувшись на звук стільця, Іроїда перейшла на даорнську.

— Ан-Лін! — я оглянулася, похоловши від вертикальних зіниць. Але вже за мить алієць зпереконався, що я не та, хто йому потрібен, і вибачився.

— Просто не зважайте, — намагалась згладити враження від спілкування з місцевим населенням. — Особливості мелайських культури і менталітету.

Отримавши бажаний напій, ми не стали лишатися в закладі. Почувши про випробний термін, жінка згадала про статті в мережі і в перервах між сьорбанням цікавилась моїми враженнями як безпосереднього учасника. Розмова плавно перетікала на теми, не пов’язані з роботою.

— Сюди мав також летіти мій чоловік. До речі, не остання людина у ЗОХІ. Але буквально вчора Ваше керівництво забракувало його кандидатуру. А Вас, Теа, хто Вас чекає на Даорні?

Її простота підкупала. Кортіло дізнатися, хто ж цей щасливець, про якого Іроїда з такою ніжністю говорить. Можливо, ім’я дозволило б зрозуміти, де ж ми з нею могли бачитись. Але чи прояв надмірної цікавості не стане для цієї емри згодою на порушення моїх кордонів?

— Батьки та сестри.

— А чоловік? Ні? Тоді конкубін? Теж ні? — ступінь незручності зростав. Ще трохи і від моїх щік можна буде підпалювати суху траву, — Дивно. Попри нікаб, впевнена, Вам робили компліменти щодо виразної зовнішності. Повірте, я безпомилково визначаю потенційних суперниць, — тихий сміх був не то нервовим, не то саркастичним, і я не знала, що гірше. — Особливо очі. Це імпланти? Правда, не імпланти? Хм… Тоді знайте, що інколи Ваш погляд пропалює душу. Це в якійсь мірі навіть сексуально.

— Я не спеціально, якщо що, — напевно, за компліменти треба було б подякувати, але я могла позбутися думки, що мене завуальовано принижують.

— Може, це тому, що Ви не з Даорну. Досить екзотичні риси обличчя навіть для столиці. Раз ми вже зачепили цю тему, мої друзі управляють шлюбною агенцією на Фодео і Курсі. Можу посприяти, щоб Вас звели з досить заможним чоловіком. Добрим, ввічливим, відповідальним, з баченням моделі сім’ї, яка відповідатиме Вашим зап…

— Вибачте, до чого це? — ми сповільнились настільки, що, здавалось, топтались на місці. Внутрішня тривога наростала в геометричній прогресії.