Галина Левтер - Ванілька , Галина Левтер

Лікар мене обіграв. Спочатку вивів медсестричку, щоб я не розтерзала її поглядом. За тим він попередив мій хід під фірмовою назвою «Дурниці», заручившись підтримкою «чоловіка», якого хвилин десять назад випер з палати.
Дівчата шварготіли, що я навіжена. Ще б пак, з таким «коханим», як Мудрагелько!
Даю зуб вибити і руку відгризти, що кожна з них потайки мріє, аби її благовірний так бігав до них, як мій ненаглядний!
«Чоловіченько» з'явився, навіть не припавши порохом! Лікар поспішно лишив нас, даючи час поговорити.
— Що знову не так? — запитав втомлено Надійчук. Жарти, очевидно, закінчилися.
— Дістала тебе, «чоловіче»?
— Не розумію, чого ти пручаєшся і вередуєш?
— Бо мене все задовбало! Лікар — телепень,  Фатіма, блін, безрука якась, не може крапельницю поставити!
— Бачу Ларс тебе навчив міцним словечкам! Нічого! Викорінимо!
— Вирішив погратися в мого чоловіка?
— Аякже! Куди ж відмовлятися від такої честі!
— Що накажете робити, пане Благовірний?
Він висловився німецькою так, що сам Лютер з Гете  аплодували би! Гегель би трактат написав про таланти Мудрагелька! Мої сусідки за ширмами перші послухалися його короткої промови і позакривали роти! Ще й вуха на чужі розмови затулили!
Коли настала тиша, Мудрагелько зашепотів українською лише для Ванільки:
— Стефо! Може лікар і в чомусь телепень, але зумів врятувати тобі життя! Та «Фатіма», як ти кажеш, впріла біля божевільної пацієнтки під час операції. Подумай, що нелегка праця біля таких жіночок, як ти! В них день через день такі панянки, які гублять маленькі, але найдорогоцінніші скарби! Хто справжній телепень, то це  рудоволосе Тіплерятко, яке  тримаючись маминого гаманця і запалюючи дикі танці з Фатімою,  зуміло  зробити  дитину Стефанії Шаленберг!  Мовчу вже про  вибрик, завдяки якому він перетворив  життя тих, хто його любить на страждання! Пан Домінік має рацію: Ларс тебе не достойний!
— А ти достойний? — які дурниці можна робити з тим, хто тебе може довести до сказу! — Ти розіграв перед ним виставу!  Ти сказав йому щось таке, що хлопця зірвало на безглузді вчинки! Чим ти його розгнівив?
(Боже! Що я роблю? Захищаю одного поганця перед другим!)
— Гарно співаєш про Тіплерятко?— Надійчука здається ось-ось вирве при слові «Ларс». — Запитав ким є для нього Стефа: основним чи запасним варіантом!
— Ти їх бачив? Разом?
— Бачив, Стефо!
— Де ти шаришся, що всюди присутній? Все він знає, все він бачить!
— Працював на батьків Стефиного незрівнянного бойфренда!  Там  чого хочеш надивилися з хлопцями! Мене вкоробило, що з усіх хлопців ти вибрала цього маминого рудого ведмедика!
—  Тебе переплюнули?  Не повірю!
Надійчук до лише бровою повів.
— Не сходь до примітивних образ за спиною супротивника! — закінчила я свою промову.
— Супротивник?  Ми — різного рівня бійці! Він навіть врізати не вміє, як слід! Лиш на мотоциклі випендрюватися навчився!
— Ти про нього так… Він знаєш який? Сонячний, добрий, уважний, м'який, спокійний…З ним тихо і затишно… Руки і ноги цілі…
— Добре! Можеш приберегти ці слова для іншого випадку.  Я прийшов не про Ларса говорити! Для цього запроси інших його шанувальників. Зараз ти смирненько лежиш, а коли я покличу лікаря і медсестру, вибачишся за свої негарні слова, і слухатимеш їх в усьому, не подаючи вередливого голосу! Інакше, я подзвоню пані Ярині! Розповім як у тебе справи, чому ти в гінекології і хто над тобою тут труситься!

Опаньки! Прозріваю з Мудрагелька! Справді під мого чоловіка косить!
Хотіла йому щось відповісти… Він навіть слухати не збирався. Покликав пана лікаря й панянку а-ля Фатіма…
Я проблеяла вибачення і на очах Надійчука притворилася мумією!
Дивина, та й годі! У медсестри звідкілясь з'явилися вмілі руки! Напевно, Омелько начаклував!
Лікар мило усміхався до Надійчука, тиснув йому руку, співчував нашій втраті та порекомендував показати мене психіатрові та записатися на сеанси до психотерапевта.

Омелян пообіцяв, що так і зробить.
Прощаючись  зі мною,  він скинув з лиця маску, яку начепив ради медперсоналу, нахилився і поцілував своє вередливе лихо в лобик.
— Наступний раз за тобою, кохана!

Мій незрівнянний майстер гри та інтриг розіграв для всіх присутніх спектакль, вміло приховуючи від мене правду про страшне «післязавтра».