Ольга Соболєва - Як розлучитися з відьмою, Ольга Соболєва

- Батько мій Тритон! - заінтриговано вигукнула королева. – Що ще?

- Олеандра сказала, що Раймар також потрібен мені, аби наповнювати мене енергією?

- Енергією? – стрепенулася Хімора. – Ти впевнена? Чи, може вона сказала енергетикою?

- Е-е… Ну… - зам’ялася дівчина. – Начебто. А є різниця?

- Є, - якось напрочуд весело відповіла королева. – Згадуй розмову, Лідіє. Згадуй, бо я тепер спокійно не засну.

Знахарка розгублено завмерла у кріслі і почала старанно копирсатися в пам’яті. Все ж таки, вона була впевнена, що богиня казала саме про енергію.

Почувши це, молода жінка відкинулася на спинку крісла та склала руки на круглий живіт:

- Ох і Олеандра.

- Я не розумію, - насупилася у відповідь Лідія. – Яка різниця?

- Ось дивися, - відгукнулася королева, - енергетика – це те, що людина випромінює на психологічному рівні. Наприклад, хтось заходить до кімнати і тобі стає радісніше. Або навпаки робиться незручно. Своєю енергетикою люди можуть давати нам натхнення чи змушувати слідувати їх принципам. А от енергія- це вже щось з більш фізичного рівня. Це саме те, чим можна ділитися один з одним. Та навіть створювати разом.

- Це як?

- Близкість, Лідіє, - розсміялася Хімора. – Найдієвіші способи це: обійми, поцілунки, секс.

Тепер і знахарка відкинулася на спинку крісла. Після чого напрочуд сердито вигукнула:

- Серйозно? Тобто мало того, що Раймар мусить ризикувати своїм життя заради моєї безпеки! Виявляється, він ще й спати зі мною мусить! Та я нізащо йому такого не скажу! Це ж якесь знущання.

Але Хімора не змогла нічого відповісти на слова Лідії. Зараз вона була зайнята тим, що реготала від усієї душі.