Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан

   Поклавши інструмент назад у ящик, Алекс з цікавістю почав розглядати обличчя Леа:

   — А ти значно привабливіша, ніж на фотографії. Можливо, це тому, що тобі більше йдуть бруд та садна на обличчі, ніж косметика. — Він дбайливо прибрав волосся з її обличчя і додав, — а волосся в будь-яких умовах зберігає шовковистість та природну красу.

   Алекс глянув на Мамонта:

   — Як ти гадаєш, Мамонте, чи настав час людству поступитися своїм майбутнім на Землі цим досконалішим створінням?

   На суворому кам'яному обличчі Мамонта, яке прикрашав довгий неоднорідний шрам від перенісся до правої вилиці, не з'явилося жодної реакції. Мамонт продовжував зосереджено спостерігати за Леа, тримаючи напоготові гвинтівку, але вже поклавши її на праву ногу. За його виглядом було зрозуміло, що, принаймні, своїм найближчим майбутнім він ніяк не планував поступатися цьому безпорадному наразі гіноїду.

   Алекс і не розраховував щось почути від Мамонта у відповідь, а тому одразу продовжив, звертаючись до Леа:

   — Я ціную те, що ми з тобою поки що так добре ладнаємо, і тому перейду одразу до справи.

   Алекс дістав із того ж ящика військово-польовий ноутбук у потужному металевому корпусі та поклав його собі на ногу:

   — Повинен спочатку тебе трохи розчарувати – конструкція цього фургона надійно екранує будь-яке електромагнітне випромінювання, за винятком гамма-променів. І тому твій GPS маячок, що ти активувала для Ланса Кампо, в цих умовах марний. Мені дуже не хотілося б тебе розбирати або перевозити твоє знерухомлене тіло через п'ять кордонів п'яти країн. Та й тобі, припускаю, було б краще перебувати увесь цей час, образно кажучи, у свідомості. У мене є модифікована на основі твоїх оригінальних операційна система, позбавлена всіх вигідних для тебе апгрейдів, яку я планую зараз встановити у тобі. Від тебе вимагається адекватне розуміння ситуації та співробітництво, що передбачає без твого зайвого опору дозволити мені це зробити. Ну як тобі така пропозиція?

   — А якщо я не погоджусь? — запитала Леа.

   — Є варіанти. Наприклад, Мамонт може просто знести своєю іграшкою твою голову з кріплення. Я розберу твій системний модуль та повезу його далі у такому вигляді.

   — Гаразд, — Леа довго не роздумувала, — можеш перевстановити мою операційну систему.

   — Я знав, що ти ухвалиш розумне рішення, — Алекс дістав інтерфейсний кабель і одним кінцем підключив його до ноутбука, а другий вставив у сервісне гніздо на потилиці у Леа.

   Потім він дістав маленьку захисного кольору подушку і підклав їй під голову, яку повернув трохи набік. Він розкрив дисплей ноутбука та почав швидко набирати на клавіатурі. Через деякий час Леа різко розслабила шию та заплющила очі, її голова ще трохи опустилася на подушці. Вона перейшла у стан гібернації. Процедура перевстановлення операційної системи зайняла близько півгодини. Алекс від'єднав інтерфейсний кабель, і за хвилину Леа знову розплющила очі.

   — З поверненням, — привітно промовив він. — Тепер тебе можна повністю звільнити від цієї смиренної сорочки.

   Він під'єднав до ноутбука якийсь пристрій, провів їм над головою Леа і над тією частиною металу, під якою було її тіло. Задовольнившись отриманими даними, що відображалися на екрані ноутбука, він знову дістав з шухляди шліфувальну машину та почав далі розрізати пом'ятий метал, щоб звільнити Леа від його полону.

   Це заняття зайняло майже годину. Коли справа була зроблена, Алекс дружньо, як справжній джентльмен, простяг їй руку, допомагаючи вибратися із нутрощів сплюснутого автомобіля. Леа скористалася його допомогою та благополучно вибралася назовні. Алекс відпустив її руку і запитав:

   — Ну і як твоє самопочуття?

   Леа простояла кілька секунд, потім захиталася, почала втрачати рівновагу та зрештою впала на підлогу фургона.

   — Схоже, я перестарався з параметрами фізичних обмежувачів, — Алекс нахилився над нею та знову допоміг встати, а потім сісти у вільний розкладний стілець.

   Він знову розкрив ноутбук та почав щось набирати. За кілька хвилин він промовив:

   — Спробуй тепер підвестися та пройтися.

   Леа виконала його прохання. Тепер вона без проблем змогла встати зі стільця та самостійно не поспішаючи пройтися фургоном. Мамонт пересів тепер подалі, як і раніше, продовжуючи пильно спостерігати за нею.

   Після налаштування фізичних параметрів тіла Алекс підійшов до Леа, обшукав її та забрав смартфон.

   — Тепер можеш повернутися на стілець, попереду ми маємо ще багато часу провести разом, — із задоволеним виглядом запропонував він.

   Леа знову слухняно виконала його вказівки. Алекс із симпатією подивився на неї, а потім з виразом деякого жалю сказав:

   — Нуль-три-дванадцять, команда до виконання, вимкнути моторику.

   Леа відразу втратила рівновагу на стільці та впала незграбно на підлогу.

   — Вибач Леа, але мені потрібно було перевірити роботу голосових команд. — Алекс зробив паузу, а потім віддав нову команду, — нуль-три-дванадцять, команда до виконання, задіяти моторику.

   До Леа знову повернулася здатність керувати своїм тілом. Вона підвелася на ноги і за кілька секунд повернулася назад у свій стілець. Алекс склав ноутбук та поклав його назад у ящик.