Крістіна Логоша - Чортівка на виданні, Крістіна Логоша

— А й не треба, — він розгорнув мене до себе і, обхопивши потилицю, палко поцілував у губи.

Все сталося так швидко, що я не чинила опір, а, відчувши його ніжні вуста, відповіла на поцілунок. Він язиком відкрив мої губи, притискаючи у мій рот і змушуючи розтікатися в приємній насолоді. Я раптом зрозуміла, як сильно мені заважає одяг, і що я сумувала за його ласками. Але потім на мене обрушилися спогади про той біль, який він завдав.

Відштовхувала його, але Себастьян тримав за талію та не відпускав.

— Поверніть мені будинок, шахрай!

— Будьте моєю, Мізріель.

— Нізащо! - я вирвалася з його рук.

***

Десять стільців стояли в центрі переповненої зали, їх розділили трони короля та принца. Цікаві споглядачі юрмилися біля стін та на другому поверху лоджії.

Церемоніймейстер оголошував учасницю, і під допитливі погляди вона посідала своє місце. Хвилювалися всі, навіть Амалія, яку видавала тривожна жестикуляція. Моє ім'я назвали останнім, і з незворушним виглядом я посіла останній вільний стілець.

— Дорогі учасниці відбору, сьогодні п'ятьом із вас доведеться піти, — сказав король Річард замість свого сина. — Не варто засмучуватися, ви були найгіднішими, адже принц прирівняв вас до своєї можливої ​​обраниці. На жаль, не можна взяти за дружину одразу десять прекрасних дівчат — радники відхилили цей законопроект, — по залі прокотився легкий сміх. — Але перед тим, як зробити остаточний вибір, ми дамо вам можливість вплинути на результат сьогодні вечора — вам доведеться дати невелике інтерв'ю і відповісти на найхитріші питання. А щоб ви не злукавили, Себастьян Брієр наклав заклинання на ваші стільці — сидячи на них, ви можете говорити лише правду.

Новина про магію правди налякала не на жарт. Хоча я й розуміла, що це випробування не вплине на рішення Монті, але й треба піти з гідністю.

Процедуру інтерв'ю ускладнював благодійний характер. Щоб поставити запитання учасниці, потрібно внести кругленьку суму пожертвування. За це папірець з ім'ям мецената потрапляв у чорний мішечок, з якого випадково церемоніймейстер діставав один. Щасливчик і запитував. Я бачила, як поповнився благодійний фонд, адже у багатьох свої інтереси до майбутньої принцеси, а згодом і до королеви. Але ще найбільше цікавили пікантні подробиці особистого життя учасниць.

Мене представили останньою. Я з заздрістю дивилася на щасливчиків, яким пощастило поставити учасницю в незручне становище. І хоч явної агресії ніхто не виявляв, завуальовано дісталося багатьом. Гномці отримала за неприборканий апетит, скелетну діву завалили питаннями про потомство, Сардинія зловила наганяй за риб'ячий хвіст. Навіть фея Лусінда не змогла приховати почервонілих щік, коли згадали заступництво Хрещеної Феї.

В мені грав азарт в очікуванні мого інтерв'ю.

Церемоніймейстер дістав останній листок з ім'ям.

— Себастьяну Брієру випала честь поставити запитання Мізріель де В'єр.

Ані здивувало, що Себастьян виграв цю можливість, з його диявольським везінням.

— Міледі де В'єр, у суспільстві існує думка, що як чарівниця ви трохи легковажні…

— Як приємно, коли про тебе ходять чутки. Відразу розумієш, що комусь твоє життя цікавіше за власне — не стримала радості, коли питання торкнулося моєї професійної діяльності.

— Може й так, але це не все моє запитання. Ще про вас кажуть, що ви некомпетентна чарівниця… — Я стиснула зуби, але не прибрала з обличчя чарівну усмішку. — Яка ймовірність, що, ставши королевою, ви щирі і неухильно виконуватимете свої зобов'язання? І я говорю не тільки про офіційну частину, як вірна дружина ви повинні любити принца Монті. Ви його любите? Ми хочемо бачити нашого монарха щасливим та радісним. А хто саме буде поряд з ним: фея, гномка чи чортівка — не має значення.

Його питання зустріло хвилювання у жителів королівства. Але мене не так хвилювала їхня реакція, як сам Монті, який нагострив вуха, як мисливський собака, прислухаючись, чи немає в норі лисиці.

— Усі ми маємо таємні бажання, приховані комплекси чи давні образи. Що приховувати, я теж далека від ідеалу. Але коли зустрічаю чергового клієнта, то насамперед думаю про те, що зробила ця людина для виконання своєї мрії? Які зусилля він доклав? І часто розумію, що майже жодних. Він лише споживач, який знайшов у моєму обличчі найпростіший шлях. Ні, не плутаєте це зі злістю, і не варто це порівнював із заздрістю та лицемірством. Мені щиро начхати, що ви робите зі своїми життями, я не приміряю корону вершителя доль і не мщу за вашу байдужість. Ви це ви. Але, крім вас, є сотні тих, хто щодня бореться за свою мрію, вириваючи у долі хоч якісь крихти можливостей. Ось їм я заздрю, їх я обожнюю. І, виконуючи чергове бажання трохи не так, як би хотілося, я захищаю не лише клієнта від руйнівних амбіцій, а й не даю зневіритися тим, хто сам творить свої долі, нагадуючи всім, що справжнє щастя кується лише власними руками… — Оплески перебили мою промову. І тільки коли вони утихлі я продовжила: — У моїй роботі чарівниці немає легковажності. Усі мої «промашки» завжди добре зважені та продумані.

Остання фраза розвеселила слухачів. На диво Себастьян дивився на мене із задоволенням, хоча я щойно дала йому гідну відсіч.

— Дякую за роз'яснення, міледі де В'єр. Але що ви скажете про другу частину мого питання: ви любите принца Монті і станете йому зразковою дружиною? — перефразував він запитання, заганяючи мене ще вузькі рамки.