Алюшина Полина - Шлях Королеви, Алюшина Полина

Аліка схаменулась: «Ну, так… правильно. Незважаючи на те, що де Міскіс мешкає зі мною стільки років, він все одно залишається слугою Скаїра. Тут краще мені доглядати за цим коротуном і тримати його біля себе, ніж дозволити йому піти до демона». – Подумала Фукуроу і зробила крок назад.

- Пане Гредхарде, а як же ви? Вам також варто залишитися! – Вигукнув Мортель, виходячи слідом.

- За мене, хлопче, можеш не переживати. Я, хоч і старіший за тебе, але все-таки міцніше буду, ха-ха-ха! Аліка, доглядай за цим непосидою, будь ласка, поки мене не буде. - Схопивши два ящики, які стояли поруч, проспівав торговець.

- Добре, Гредхарде. - Усміхнулася Аліка і обняла хлопчика за плече.

- Пане…- Почав заперечувати молодий чоловік, але старий його перебив:

 - Не хили голову, Мортель, я все ще пам'ятаю твоє прохання і так просто не помру!

- Даєте клятву? – Посміхнувся хлопчина.

 - Всіма зубами, що залишилися, клянуся! – Розтягнув свої щоки торговець.

- Тоді я спокійний. - Хитнув головою Мортель, стримуючи сміх.

- Хтось подумав, як перетнути непомітно стіну на цьому кораблі? – Несподівано спантеличив усіх своїм запитанням Тадас Вокл.

- У мене є ідея! - Відразу відповів йому Ронал з сяючими очима. - І нам для цього потрібні будуть свині!

 - Свині? – Вигукнули Маль та Місяць одночасно.

- Так, свині. Три штуки, а краще п'ять! - Змовницьки примруживши очі, вимовив коричневий перевертень.