Деніель Пінк - Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує

Сьогодні автори завжди отримують першість слова. Але вони не отримають і не повинні отримувати заключного слова. А оскільки ви вже прочитали цю книгу, то вперед – хваліть або ганьте її на ваших блогах чи в улюбленій соціальній мережі. Проте якщо ви хочете зробити так, щоб ідеї «Драйву» й справді реалізувались у вашому житті, то обговоріть їх із колегами на роботі, друзями у школі чи у вашому книжковому клубі. Так і змінюється світ – розмова за розмовою. Ось вам двадцять запитань, щоб розпочати розмову.

1. Чи переконав вас Пінк у наявності прогалини між тим, що відомо науці, та тим, що діється в бізнес-організаціях? Ви згодні з тим, що нам необхідно апґрейднути нашу мотиваційну операційну систему? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Як впливала на вас Мотивація 2.0 у шкільному, робочому та сімейному середовищах? Якби Мотивація 3.0 була переважною етичною системою, коли ви були молоді, як би змінилося ваше життя?

3. Ким ви себе вважаєте: представником типу І чи радше типу Х? Згадайте трьох людей зі свого життя (дім, школа чи робота). До якої категорії вони здебільшого належать – до типу І чи типу Х? Чому ви зробили такі висновки?

4. Опишіть випадок, коли ви спостерігали один із семи смертельних недоліків методу батога та пряника. Які уроки, можливо, ви та інші взяли для себе? Чи ставали ви свідками ситуацій, коли метод батога та пряника виявлявся ефективним?

5. Наскільки добре виконується ваша поточна робота, щоб відповідати вашим вимогам по «базових винагородах» (зарплата, пільги та надбавки)? Якщо вона не відповідає вимогам, то які зміни ви або ваша організація могли б зробити?

6. Пінк наводить відмінність поміж «рутинною» та «нерутинною» роботою. Наскільки ваша робота є рутинною? Наскільки її можна схарактеризувати як нерутинну?

7. Якщо ви начальник, то як ви могли б замінити винагороди типу «якщо-тоді» більш автономним процесом та випадковими винагородами типу «оскільки»?

8. Якщо уявити власний варіант найкращої роботи, який аспект автономії був би найбільш важливим для вас? Автономія щодо того, що ви робите (завдання), коли ви це робите (час), як ви це робите (техніка) або з ким ви це робите (команда)? Відповідь обґрунтуйте. Чи багато автономії ви маєте на теперішній роботі? Чи достатньо її вам?

9. Чи такі ініціативи, як «дні ФедЕкс», 20-відсотковий час та ОРРС, спрацювали б у вашій організації? Чому? Чи маєте ви ще якісь ідеї, що принесли б більше поведінки типу І на ваше місце роботи?

10. Опишіть нещодавній випадок, коли ви відчували потік. Що ви робили? Де ви перебували? Що можна змінити у вашому житті, аби наступного разу ці оптимальні відчуття були більш інтенсивними?

11. Чи є щось таке, що ви колись хотіли опанувати, але уникали процесу через причини на кшталт «Я надто старий для цього», «Я ніколи не стану в цьому асом» або «Це буде марнуванням часу»? Які у вас були перешкоди, щоб спробувати це, і як їх можна усунути?

12. Чи маєте ви достатню владу, аби перекласти на когось завдання, які можуть утримувати вас від переслідування більш високих цілей? Як можна передати управління такими завданнями так, щоб вони не забирали автономії у ваших колег?

13. Як би ви переробили свій офіс, кабінет чи будинок, ваше довкілля, його традиції та правила для того, щоб зумовлювати розвиток завзяття та майстерності для кожного, хто працює, вчиться або живе в ньому?

14. Беручись за виконання рутинних завдань, яких вимагає ваша робота, які стратегії ви можете запропонувати, аби активувати позитивний аспект ефекту Сойєра?

15. У «Драйві» багато говориться про мету – організаційну та індивідуальну. Чи є мета у вашої організації? Яка саме? Якщо ваша організація – некомерційна, то, незважаючи на тиск з боку конкурентів і незалежно від напрямку її діяльності, чи є її мета реалістичною?

16. Чи стоїте ви на стежині мети у своїй оплачуваній роботі, сімейному чи громадському житті? Що це за мета?

17. Сучасна система освіти надто залежна від поведінки типу Х. Чи згодні ви, що вона робить завеликий акцент на зовнішніх винагородах? Якщо так, то як нам змінити шкільну систему? Чи існує гнучкий спосіб поєднати внутрішню мотивацію та підзвітну відповідальність?

18. Якщо ви мати чи батько, як ви вважаєте, яку поведінку – типу І чи типу Х прищеплює ваше домашнє середовище вашій дитині (дітям)? Як саме? Чи варто щось змінювати?

19. Чи не нівелює Пінк поняття заробляння на життя? Чи не є його бачення Мотивації 3.0 надто утопічним? Тобто чи не носить Пінк, вибачте на слові, надто рожеві окуляри?[185]

20. Якими є речі, що насправді мотивують вас? Згадайте минулий тиждень. Скільки з тих 168 годин ви присвятили саме їм?

Ваші запитання[186]:

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Дізнайтесь більше про себе та цю тему

Ви тип І чи тип Х?

Пройдіть вичерпне онлайн-оцінювання за адресою: www.danpink.com/drive.html.

Чи зацікавлені ви в постійних оновленнях у сфері науки та практики людської мотивації?

Підписуйтесь на «Драйв Таймз», безкоштовний квартальний імейл-бюлетень за адресою: www.danpink.com/drive.html.

Подяка

А тепер знімаю капелюха перед тими, хто і мене мотивував, коли я писав цю книгу.

Дякую Джейку Морріссею з видавництва «Рівергед Букс», його редакторські навички можна порівняти з талановитою роботою терапевта. Він зробив «Драйв» кращою книгою, зумівши не звести її автора з розуму. Також дякую Джеоффу Кльоске – як справжній ентузіаст, він одним із перших підтримав цей проект. Висловлюю щиру подяку екстраординарній робочій групі видавництва «Рівергед» за їхній професіоналізм і терпіння.

Раф Сейгелін, як завжди, спритно й майстерно осягнув перспективність цієї книги ще до того, як я написав її та зумів відстояти її ідеї. Я вдячний йому за нагоду мати такого літературного агента й хорошого товариша. Щиро дякую талановитій Бріджет Ваґнер, яка розповіла про «Драйв» видавцям з усього світу.

Спасибі тобі, Ванессо Карр, за той значний шмат роботи, який ти проробила, вишукуючи дослідження із соціальної психології у найприхованіших місцях Інтернету та на запилених полицях університетських бібліотек. Роб Тен Па також доклав свій неймовірний талант, аби створити ілюстрації, що пожвавили мої