Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Глава 8 Будні Берендею. Шаман “вільних” Душ. Кубло Солов’я. Кікімора та Змій.

08 Будні Берендею. Шаман “вільних” Душ. Кубло Солов’я. Кікімора та Змій.

 

Не можна казати, що неочікувано, але у мене з Берендеєм з’явилася звичка балакати вголос. Обговорювати поточні проблеми. Зустрічаємось досі часто, особливо якщо порівнювати із минулим життям: один-два рази на тиждень. Стара дружба не іржавіє? У нас залишилося багато спільного. Погляди на Природу також. Мова образів нам відома, але, як для початківців, вона для нас важка. “Чесати язиком” більш приємно. Ми розглядаємо сучасні проблеми під різними кутами зору. У кожного власний життєвий та магічний досвіди. Простіше знайти приємний вихід у Новому для нас Світі. Навці наша дружба подобається. Вона звикла залишати нас у двох, та тікати за власними лісовими справами.

На даний час ми обговорювали теорію еволюції. Ту її частину, яка, зазвичай, має назву: груповий відбір. 

Мольфаре! Знов ти із науковими термінами. Звідки мене про них знати. Ми що, за однією партою сиділи?

Що відповісти? Правда для нього непостійна. Та й не потрібна вона у цьому випадку. Життя продовжується.

Ми маємо одне й теж Джерело. Тобто й знання у нас мають спільне походження. А мову сучасної науки та зобов'язаний знати. Краще буде Душі біологів у Лісовикові агітувати. Одна мова ж! Довірься мене: на біофак йдуть за покликом Душі. Саме таки помічники тебе потрібні. 

Берендей трохи помовчав, нібито перетравлював висловлене.

Можливо ти маєш рацію. Для мене краще власні слова, але, буду вчити твої. Не кип’ятись! Наукові, я розумію.  Добре. Головне у цій справі не комплексувати. Якщо щось незрозуміло — питай. Словниковий запас швидко набереться. … Для мене не ясне таке питання. Відбір тому й має таку назву, щоб був вибір. Особей повинне бути багато, популяція, це як мінімум. Як з цим пов’язана Душа? Вона має індивідуальну природу. На мій погляд, ти плутаєш різні процеси. Еволюція створює нові види. Перефразую твій вислів: біологічний вид із погляду генетики є сукупність генів. Їх забагато, повний сет не можна помістити в одну особу, тому ти й кажеш про гурт, тобто популяцію. Душа завжди була одноосібницею. Її завдання буде саморозвиток. Він йде через розвиток індивіда. Молодця! Бач, як просто користуватися термінами. Я трохи про інше. Пам’ятаєш, коли ми виправляли наслідки кислотного дощу? Рослини взяли у себе всю отруту. Багато з них не мали змоги її перетворити. Загинули. З точки зору генетики все добре. Поруч власні брати та сестри. Образно, вони з одного семочка. Гени залишилися, вид квітне. А щодо Душі? Вона йде на загибель заради чого? Поганий приклад. Душі рослин об'єднуються у спільноти. Для них так краще. Гурт такий щільний, що загибель фізичного тіла, майже, не відчувається. Безтілесна продовжує допомагати сусідкам. Це, навіть, зовнішнє можна побачити. Порівняй рослину, що росте на одинці з тою, що проростає у гурті. Їх Душі не так часто йдуть у Першосвіт, та й то, переважно, всі разом. Спільнота для них — звичний спосіб життя. Тобто наявність фізичного тіла не є обов'язковою. Первісною стає взаємодопомога. Йде від їх способу життя. Рослини не вміють пересуватися. Колообіг речовин забезпечують за допомогою тварин. Жертвують частини власного тіла задля розвитку популяції. Їх їдять, що і є базою життя. А щодо отруйних рослин? На мій погляд, це один з шляхів еволюції. Отруйні частіше бувають одноосібниками. Для них існування власного тіла має більшу вартість. Та й захист вони будуть від нападу комах. Цім відносинам за мільйони років. Так склалося. Незрозуміло: до чого тут еволюція, якщо ми кажемо про Душі? Зараз ми існування  фізичних тіл обговорюємо. Будь-який вид рослин накопичує різний  набір речовин. Вони мають назву: молекула? Хімічний склад у кожного роду власний. А в цілому отримаємо комплексне перероблення оточення. Тобто більшість видів забезпечує краще засвоєння різноманітності хімії поруч. Тварини користуються підготовленим сетом речовин, іноді в якості ліків. Отруйних для будь-кого я не бачив.  Цікаво. Навіть гадки не мав, що рослини мають іншу путь розвідку Душі. Маєш рацію. Вони ж основа життя на планеті. З’явилися значно раніше тварин та знайшли спосіб керувати екосистемою.  Їх сила у спільноті. Одноосібність —  для тварин. Тому у нас з ними клопоту більше. 

Я мовчки перетравлював інформацію. Все просто та логічно. Готовність рослин до самопожертви мене завжди вражала. Знов антропоморфізм! Але інших слів немає. Здатність пожертвувати власним фізичним  тілом задля розквітання спільноти це щось понад нашої звичайної уяви. У недалекому майбутньому мене доведеться пізнати, що цю рису моя Навка також має. Нас, більше це мене стосується, якщо бути більш точним, чекало страшне випробування. Але до нього ще далеко. Поки я отримував насолоду від бесіди з Другом.

Берендея сильно хвилює велика кількість химер (дитинчата які мають фізичні вади) у чорнобильському лісі. Моя думка щодо радіації його не задовольняє. Він вважає, що Лісовики здатні розв’язати цю проблему, але їх катастрофічно не вистачає. Де їх брати?

Слухай сюди. Організм самиці, на приклад, має змогу виносити чотирьох зародків. На інших ресурсу не вистачить. Але до плаценти прикріплюються шість зигот. Два дитинча обов’язково будуть мертвонародженими. На жаль, під час розвідку, вони забирають харчування у сусідів. Ті, що народжуються живими будуть мати понижену життєздатність. За допомогою промоутерів таке питання можна вирішити. Але сам факт існування проблеми насторожує. Організм повинен враховувати власні можливості. Ти про що? Слово незнайоме. Не звертай уваги.Термінологія епігенетики. ДНК же на дев’яносто п’ять відсотків нічого не кодує. Можна сказати, що там “інструкція по експлуатації”. Можна простіше? Розтлумач. Вибач. Таку назву мають письмові пояснення: як користуватися тим чи іншим приладом. Це щодо інструкції. Промоутером називають частку ДНК, яка запускає синтез РНК, а та, у власну чергу, надає інформацію щодо побудови білків. … Занадто складно. Часу не вистачить. Тут курс лекцій треба читати, а тебе вони без потреби. Спробую спростити, відкинув “зайві” деталі. Зовсім коротко: промоутер забезпечує зв’язок генів та оточення через синтез білків. Не він один, безумовно. Про мікробіологію поки промовчимо. У нашому випадку він також відповідає за кількість зародків у плаценті.  Якось все заплутано. У мене є краще пояснення. Лікар-лісовик має змогу знайти організм, який бере на себе зайве. Він здатний коригувати його життєву програму. Химер не стане. Діти та мама будуть більш здоровими. Цікаво. Треба шукати Сутність, яку можна долучити до цієї праці. Зачекай. Поруч з нами місто. Мільйонник. Мабуть, треба провести рекламну кампанію там у моргах, кладовищах? Там, де багато Душ, що покинули тулуб. Отримаємо якусь вибірку. Треба з чогось починати! Все це марно, Мольфаре. Будь-які Души тут не підходять. Вони мають бути закоханими у Природу. У місці валом кошатників, собачників, садівників на худий кінець! Так, але вони мають сильну прив’язку до улюбленців. Не до лісу. На жаль, Душі воліють одразу летіти в Першосвіт. У нашому  затримаються лише ті, які мають незакінчені справи, або передвизначення не встигли зробити. Іноді Велике почуття тримає. Такі у Лісовики не підуть. Даремна справа. Та друге. У місті багато люті та агресії. Нам то потрібна Любов! Лелет неадекватів вирахує та одразу в Першосвіт відправить. Вважаєш, що виховати їх вже неможливо? Треба починати з Каяття. На це мало хто здатний. Зрозуміло, що без нього шлях до світла неможливий. На жаль, більшість вважає, що Каяття — для сусіда, а він й так світлий. Маєш рацію. Лавина пропаганди, яка падає на звичайних мешканців здатна втопити будь-кого. Одиниці мають змогу встояти. Бачимо руку Інквізиції. Індиго — наша головна надія. Без них еволюція самоосознания дуже повільна. Але вона іде! Вже за десяток відсотків тих, хто вміє думати перевалило. Вони лише на початку Путі. Ми, мабуть, не встигнемо побачити результат їх праці. Але допомагати будемо. Повернемося до наших справ. Якщо відокремити Лісовика, за типом лікарю у людей, та хай працює? Гарна думка. Але Лісовика треба навчити. Де та коли? Хто має змогу? Не кажу про те, що кандидат повинен мати схильність до лікування. З навчанням я допомогу. Немає проблеми. Мене конкретний кандидат потрібен.  Чи у тебе інша думка? Здається, що ти вже знайшов якісь вирішення. Не зовсім. Ідея поки. Хочу сходити до диких Душ. Що це таке? Перший раз чую. Душі, які попали у наш світ напряму, минув живе тіло. Цікаво, але вони мають облич, схожий на людський. Чим вони краще? Вони не краще. Вони інші. Їм, на приклад, не потрібно шукати енергію для виживання. Тіла нема та годувати його не треба. Але відпочивати також не вийде. Повертатися в Першосвіт необхідно з більш високим рівнем внутрішньої  енергії. Вони мусять її пестовати. Багато часу витрачають на медитації, саморозвиток. Маю надію серед них знайти ескулапа. Для початку скажи: де їх шукати? Це просто. Скоро Івана Купала. Сонцеворот для них завжди велике свято. Збираються гуртом та розповідають про власні досягнення. До речи, у цю пору вони всім відкрити. Будь-яка Душа має змогу прийти. І де збір проходить? “Кам’яне село”, мабуть, чув. Проміж каменів? У нашому вимірі там шикарне місце для зустрічей. За типом заповідного, але не шкідливе для живих.  Простір величезний!  Бажаєш, щоб я склав тобі компанію? Я чого я уже битий час тобі умовляю? Лише зараз дотямив. Навіщо їм людина? Чи можна мороком йти? Краще при тілі. Це рідкість, коли людина має змогу пройти у заповідне місце. Звернемо на себе увагу. І як будемо шукати лікаря? Він сам підійде. Сподіваюсь. Чи Шаман допоможе. Він їх голова. Мабуть, чаклун? Ні, по суті він Шаман. Має змогу спілкуватися з Наставниками. Зв’язок слабкий, але на ньому заждеться його влада. Твоя черга тлумачити. Я з подібними Сутностями ще не спілкувався. Мабуть, й не доведеться. Зв’язок то часто односторонній: від Наставника до Шамана. Він, безумовно, має змогу на них вийти, але не буде. Лякається, що буде докучати та його заблокують. Сам розумієш, для нього це гірше за смерть. Навіщо нам Шаман? Він краще власних одноплемінників знає, тобто має змогу порадити. Та й не можна без Голови таки питання вирішувати. Зрозумів. З ним треба затоваришувати. А я, привада, якщо так можна сказати. Співпраця повинна бути взаємовигідна. Сподіваюсь, ми будемо мати для нього зацікавленість. Делегацію велику зберемо? Я міркував над цим. Достатньо нас двох. Бач, Мольфар та Берендей уходять. На кого ліс залишимо? Навка. Тобто їй з нами йти не можна. Відьмі, виходить, також. Вона така унікальна? Та ж думка. Якщо щось трапиться, будемо тримати відповідь перед Індиго, Інквізицією та жрицями Першоматері.  Та й треба щось залишити у резерві. Не так там небезпечно. Дикі поважають гостей. Але  маємо можливість попасти у халепу? Вірогідність невелика. Підеш. Не налякав? Залишити тебе на поодинці? Ні, навіть не міркуй. Я вже шукав тебе. Пів лісу на уха поставив. Та й краще то, у двох.  ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍