Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

 

Схоже я надто захопився нашими новими знайомими. Навку турбує щось інше, властиве сьогоденню. Про що вона не має змогу сказати? Треба мене починати розмову.

Радість моя! Бачу, тебе щось хвилює. Сама не своя. Маємо проблему … із русалкою. Що вони знов натворили? Молодша. Ти її лікував. Пам’ятаєш? Була справа. За твоїм проханням. Щось зробив невдало? Ні. Тут щось інше. На Трійцю хороводи водили, відпочивали. Здається мене, вона когось знайшла. Постійно у ліс збігає. На сухий четвер у неї нова хустка з’явилася. Зачекай. Заборона Лелету русального тижня не стосується. Дівчатка мають змогу гуляти. Він минув давно. А вона досі кожний вечір у ліс тікає.  Ти розмовляла з нею? Кохання, воно таке. Не можна звинувачувати.  Саме це і є проблемою. З початку треба все з’ясувати. Розмови потім. Якісь загадки. Якщо треба з’ясовувати, пішли.  Не зрозуміла. Пам’ятаєш як Лелет вчив знаходити сліди Берендею. Русалка також їх залишає. Треба дивитися. Живенький! Ти моє золото. Лише оклад діаманту, що поруч.

Я обняв і поцілував мою чарівницю. Вона зашарілася. Лестощі вдалися. Це добре.

Навка зрадила думкою шукати сліди, як дитя нової іграшки. Ми швидко знайшли чарівній любовний притулок. Побачив й чужі сліди. Куди вони йдуть? Пішов за ними та … пришов до власної хати. Нежданчик. Повернувся до лісу.

Заборона Лелету тут не працює. Як так? Заборона завжди є забороною. Дивись на сліди. Вони лише у твоєму світі. Тобто другий також Дух. Якщо мої догадки вірні, проблему маємо не лише ми. Я теж здогадалася хто він. Чекаємо на поповнення у сім’ї? Русалки мають змогу народити? Ти вже знаєш, що Дух може існувати без тіла.

Забув, що з Навкою шуткувати треба обережно. Але розмноження духів без тіла? Мене така можливість просто приголомшила. Хоч, якщо думати, немає нічого надзвичайного.

Біологія тут не працює. Вони не можуть бути батьками у термінах мого світу … Чому? Мають ту ж назву. Енергетику мають спільну. Це круче кровної спорідненості. 

Було бажання відповісти чи спитати. Вже не пам’ятаю. Я стояв я стовп. Не мав змоги щось промовити. Було від чого. Від хати у ліс, мабуть, до місця зустрічі йшов … я. Чи майже я. Важко судити, бо себе лише у дзеркалі бачив. Зовнішній вигляд, хода ті ж самі! Навка прикрила мене рот рукою та промовила:

Хай любляться. Потім побалакаємо.

Проблема виявилася занадто серйозною. Зрозумів, чому моя чарівниця не мала бажання розмовляти з русалкою. Не можна з наскоку. Треба обережно.

Домовик. Безумовно це був він. Вони завжди мають обличчя господарю! Чи ховає власну личину під мороком. Це ж я пропонував йому ходити до русалок. Кохання завжди корисне. У двох жити краще. Треба допомагати рідним, на цей раз духам. Почекаємо до ранку.

 

Вітаю, господарю! Маємо проблеми? Будь здоровий, Мольфаре! Яки у мене можуть бути проблеми? Все добре. Вчора побачив тебе в лісі, розмовляти не зміг. Я так й знав, що нас хтось побачить. … Подобається вона мені. Кілька разів думав, що сьогодні останній раз, але … де там. Не маю сили кинути її. Мабуть, закохався, як звичайна людина. Вона знає, що ти, це не я? Безумовно. Близькі та рідні завжди морок від живого образу відрізняють. А про то, що ти домовик? Знає. Як можна? Казав. Як тоді пояснюєш власний вигляд? Просто, домовики завжди схожі на господаря. Що не так з твоїм власним обліком. Чому його ховаєш? Важко пояснити. Ви також маєте частки тіла, які заведено ховати. У нас заборона належить до всього тулуба. Лише рідні можуть його бачити.  Вона надовго? Бажаєш й надалі з нею жити? Бажаю. Одружитися бажаю. Не можу без неї. У чому проблема? Навіщо їй домовик? Я пам’ятаю, вона ще при житті бажала жити у шлюбі. У тебе гарні шанси.  Не шуткуй. Для мене це серйозно. Ми б й малюка завели. Куди тут шуткувати? Якщо бажаєш, я старостою стану. Гарбуза ж у неї нема. А з лісу її відпустять? Вона ж до мене повинна переїхати. Чому ні? Треба допомагати один одному. Та я пам’ятаю про домовика, який став лісовим. Кинув хату? Не зовсім. Її грабували кілька десятків років Для вашого брата це занадто. Та й договору з ним ніхто не укладав.  А її відпустять? Так. Ґазда дає добро. Звідки знаєш? Це ж моя Навка. У нас з нею постійний зв’язок. Вже отримав згоду. Сам то як, готовий?

Пауза. Кілька хвилин.

Мольфаре! Я сам запропоную, добре? Так. На весіллі погуляємо! Ні. Домові лише на весіллі господаря гуляють. Але дякую на доброму слові.

У нас з’явилась нова щаслива пара. Союз хати та лісу. Сподіваємось на гарні наслідки.