Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Олександр пішов, я думкою прохав домовика його відпустити.  Лариса, проводив брата, залишилася стояти посеред кімнати, руки у боки. Погляд був зухвалий. Не треба дротувати відьму. Я промовив з посмішкою:

Всім до душу. Чи та бажаєш зістрибнути?

Відьма розреготалася, зняла та кинула у мене футболку і пішла, призовно виляючи стегнами.

Добре. Послабилися та отримуємо задоволення.

 

З ранку Лариса була ніжна та доброзичлива. Не мала бажання відпускати, на жаль, життя триває.

Коли ми знов побачимося? Таке питання від відьми жахає. Я не вмію передбачати майбутнє. Мабуть, це непосильна справа для будь-кого. Просте питання. Я гадки не маю. У мене багато роботи у лісі. У тебе в місті також, не відпуска буде. Поки все розкладеш по полицях, встигнеш народити. Мольфаре! Це занадто. Не треба сипати сіль на рану. З відьмою подібні розмови безтактні.  Вибач, якщо дурницю зморозив. Я ще зелений, не розумію: де жарт переходить грань дозволенного.  Проїхали. Могутність, за неї треба платити. Обряд змінив мене. Якщо я і зможу народити, з дозволу та допомогою Першоматері. Вона не любить, коли її жриці народжують. Ти жриця? Так. Зараз ти зрозумів мій статус та звідки моя сила.

Я перебував у шоці. То, що відьми безплідні, положимо, мав здогадки. Але що це плата за могутність … важко повірити. Від співчуття мало толку. Треба не чіпати це питання. Я вимовив:

Зрозуміло чому у переказах відьми практично всі старі. Вже встигли народити. Майже вгадав. На жаль, вони ніколи не будуть жрицями. Також дівчатко не мають змоги стати відьмою. Цноту треба втратити.  Як у вас все заплутано. Ціна зайва, на мій погляд, з роками важко буде залишатися білою. Це мій вибір. Першоматір мудра. Я працюю з енергіями. Де її брати? У коханців. До речі, від тебе я, майже, захлинаюся. Тобто не лише гормони мене приваблюють. Я добре розуміла на що йшла. Сподіваюсь, не будеш мене зневажати. Дурниці. В мене повага до твоєї особистості зросла. Завжди маєш змогу на мене розраховувати. Балачки. Коли мене потрібне, ти “вне зв’язку”. А образи навіщо? Шикарний канал спілкування. Завжди спроможні почути один одного. А якщо вкрай необхідна зустріч, ти ж мітлу маєш?

Лариса розсміялася та стукнула мене долонею. 

Подруга мене коника пропонувала. Кращий засіб. На ньому Берендей їздить. До речі, він у лісі голова. Мій Мишко? Завжди була доброї думки щодо нього. Якщо буду у лісі, обов’язково зустрінемось. До побачення, розпрераснейшая відьма! Типа ти знав багатьох з нас. Не треба смішити мої капці. Але дякую. Мене приємно спілкуватися з тобою. Й не тільки словами. 

Прощальний поцілунок був коротким та цнотливим. Обидва лякалися зірватися. Неочікувано ми стали рідними та близькими. Це стрес на нас так подіяв? Навка у захваті. Каже, що відьма, калібру Лариси має бути подарунком Поліссю. На жаль її не можна у ліс забрати. Додаткові можливості додають й обов’язків. Життя стає більш цікавим. Немає часу для нудьги.

 

Моя лісова чарівниця мала бажання краще зрозуміти: хто таки індиго. Джерело про них знає. Спробую надати короткий опис його інформації: 

Інформація джерела. Термін діти індиго з’явився у дев’яностих роках минулого сторіччя. Його авторкою вважається американська жінка та екстрасенс Ненсі Енн Тепп. Вона бачила їх ауру у цьому кольорі. “Дітям індиго” приписують богато здібностей. Високий інтелект. Підвищена сенсорна чутливість, телепатія та ще багато чого. Важко оцінювати, бо будь-де паранормальність була під забороною. Переслідувалась державою та церковью. 

Проблема починалась з того, що самі індиго, яки мали підвищену чутливість, погано сприймали глузування та дражнилки. А вони були невіддільною частиною боязні та несприйняття їх унікальних здібностей.  Діти замикалися всередині себе. Зводили до мінімуму контакти з оточуючими. Вони бажали здобувати знання власним досвідом та не поважали авторитетів. Великий творчий потенціал, не менш великий інтелект  та інтуїція. Почали говорити про нову расу людства. Зрозуміло, що на них звернула увагу Інквізиція. Почалися полювання за “іншими”.

Діти. Який шанс вижити проти такого супротивника? Про них перестали говорити та писати. Враження про чергову перемогу сірості. Добре, що все не так просто. Місце народження дітей індиго передбачити неможливо. Генетика, тем паче спільно з епігенетикою мали дати результат. Проблема у контролі. Вчені завжди розмовляли власною мовою. Їм так сподручній. Від кількості термінів голова йде по колу. Посередність не має бажання розуміти. Індиго сповна скористалися цією можливістю. Поруч з інтуїцією вони мали почуття небезпеки. Це допомагало вижити на початку. Згодом організація знаходила їх та ховала малих. Надавала допомогу для власного удосконалення.

Індиго перейшли на нелегальне становище. Вони швидко вирахували ворога та перейшли у контрнаступ. Почали прибирати до рук ключові пости цієї жахливої організації. Індиго не змінювали її форму тому, бо вважали цю структуру, з її чисельними таємними колами корисною для подальшого розвитку.

Від себе додам, що ворог нашого ворога має бути нашим другом. На даний час ми з ними з однієї сторони барикад. 

Добре мати таких союзників. Так. Є у них ще одна чудова ріса. Витікає з їх гіперчутливості. Індиго обожнюють секс. У будь-яких проявах. Вони давно зрозуміли, що людство не парний та не турнірний від. Десь посередині. Тобто норми людської моралі для них не суттєві. Вони просто займаються сексом задля задоволення. Тому люблять жити на поодинці. Зовсім без пари? Поки молоді. Ти знаєш, що наша цивілізація розвивається за моногамним та полігамним шляхами. Багато виключень. На подів, більшість сімей у світі моногамні, навіть у мусульман. Перевага значна, майже дві третіх від загальної кількості. Індиго також розуміють, що сім’я є найбільш вдалою формацією у суспільстві. Тому вони добро думають щодо власного майбутнього. Проміскуїтет змінюється міцною моногамною сім’єю. Розлучення серед них, майже, не існує. Та це не властиво шлюбу “за розрахунком”.