Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Я посміхнувся. Починається вистава. Інквізитор не звернув увагу, а вот Лариса приділялася з подивом. Вона зрозуміла, що треба чекати якогось чуда чи підступу. 

Для початку у Олександра не виходило одягнути черевики. Не мав змогу розв’язати шнурки. Махнув рукою, він спробував піти у капцях. Марно. Нібито невидима стіна його не пускала. Лариса зирила на мене з немим питанням. Я прошептав їй на вухо:

Вибач, прийняв деякі заходи задля нашій безпеці — потім голосніше: — Олександре, віддайте ключі Ларисі. Вона принесе. Щось я перехвилювався. Дійсно, сестричка, сгоняй замість мене, добре?

Відьма вийшла, а ми залишилися удвох.

У Вас я відчуваю велику силу. Ви і є той чаклун, за яким вони полювали? Це Ви не дали мене вийти? Я не вмію чаклувати. Але маєте рацію. Деякі заходи були застосовані.

Олександр посміхнувся та підняв вгору руки з ростопірнимі пальцями. Жест примирення.  

Як я казав, мене можна довіряти. Кого ви лякаєтеся? Інквізицію. Я не знав про її існування, поки не вбили Окулярника. Виявилося, що я та Лариса під ударом. Загроза, як я мав змогу бачити, цілком реальна. Коли твій труп коштує купу бабла, зневолі починаєш підозрювати будь-кого. Я сестричку ображати нікому не дозволю. Ви знаєте чому. Щодо Вас особисто.  Вона не пробачить мені, якщо з Вами щось трапиться. Маєте змогу мене довіряти. Індиго Вас не кинуть. Не хвилюйтесь. Але я, майже, нутром відчуваю велику силу у Вас особисто. Повторюю питання: Ви і є той таємничий чаклун, за яким полював Сепаратист? Добре, що не волхв. Поняття близьке. Ні, тут мене кличуть Мольфаром. Місцева назва. Їх же всіх знищили. Маєте змогу розуміти: чому я так ховаюся. 

На цей раз пауза була ще короче. Олександр швидко прийшов до тями. Розмова продовжилася.

Зараз ми маємо пояснення їх поведінки: чому вони пішли не розкриття групи. Мольфар занадто велика цінність. Місцевих можна звинуватити в бездіяльності. Так і Раду очолити можна. Інквізиція має змогу встановити особу? Ні, лише за справами. Справ вони не бачили. Чи вирішили виставу розіграти? Схоже на те. Було однаково: чей труп показати. Багато грошей витратили. Фірму ліву відкрили. Гроші прасували. Я казав, на Ларису переоформлю. Група вже мене належить, а її утримання потребує додаткових коштів. Тобто ви маєте стати головою Ради? Сепаратиста Ви знайшли, чи викрили. “Космопошук” на нього показав. Вони користуються довірою, але гадки не мають на кого працюють. Зараз в Раді мене лякаються. Боєвіки реальні та підпорядковані особисто мене. Сила, як-не-як. Як Ви це зробили, підставили Сепаратиста? Він вмілий та холоднокровний вбивця. Не можна було його залишати безкарним. Трохи втрутився в результати вимірювань. Але такого ефекту не очікував. Схоже, “Космопошук” має цікаві прилади. 

Повернулася Лариса. Занесла пакети на кухню. Вона все ще дивилася на мене з подивом. Так, відьма мала змогу здогадатися: звідки були проблеми у братика. Зіркова година для домовика. Треба кувати залізо, поки воно гаряче:

Красуня, ти для мене шоу з ведмідем влаштувала? Щоб я Окулярнику не довіряв? Майже. Не зовсім Окулярнику, — відьма змахнула сльозу, — Його диктофон вивів мене з ладу. Кого писати зібрався! Але він був добрим та безневинним. Ним було легко керувати. Стерегтися треба було його оточення. Як здогадалася? Через мій захист можна було пройти лише за допомогою домовика. Склала: один плюс один. До речі, я його досі не бачив. Розумієш власну помилку?  Треба обіцяти йому не порушувати інкогніто. Зараз. Господарю! Прошу вибачення. Дитячі думки та бажання для тебе неприємні. Я зрозумила. Більше жодних спроб тебе побачити. Пропоную товаришувати. Ще раз, пробач дівці нерозумній. Ви про що? Які ще домовики? Збридили шо ли? Якісь казки почалися.

Олександр не розумів те, що відбувається. Його таємниця з Індиго, безумовно, нас вразила. Схоже на те, що він очікував на іншу реакцію.

Для людини, яка недавно відчула на себе його чари, ви занадто самовпевнені. Ви й у Дідька вірите? Один захистив Ларису у лісі від великих неприємностей. Не зовсім лісовик, скоріше їх керівник. 

Олександр перестав ходити приміщенням та сів у крісло. Він дійсно мав великі емпатичні здібності. Зрозумів, що ми не шуткуємо, а кажемо правду. Для нього це було занадто неочікувано.

Мав думку з Вашої допомоги Старшого звалити. Допоможемо. Що, наводити безпеку на Мольфара? Навіть не думайте. Щось інше придумаємо. Влада не є самоціллю. Тут такий світ відкривається! Мольфара краще забути. Лісник. Схоже Ви лише починаєте усвідомлювати наші можливості. Допомога один одному буде суттєвою всім нам. Сестричка! Я лякався вразити тебе новиною, що ти належиш до Індиго. Все сталося навпаки. Скажи ще що на мітлі вмієш літати. До дому доїхати буде змога? Мабуть, досі? Краще все одразу. Я до кінця не знаю власних здібностей. Мітла не саме важке  у нашій справі. Вона лише зручний засіб пересування. До речі, мене більш подобається самокат. Він ще й заряджається, під час руху, коли я його товкаю. Та й ховатися не треба.

Неочікувано крісло, спільно з Олександром піднялося у повітря. На метр. Прокрутилося на тристашестьдесят градусів та повернулося на місце. Нема слів. Лариса вразила, навіть мене. … В Інквізицію будь-кого не беруть. Олександр швидко прийшов до тями.

Що мене казати братам? Я повинен розповісти про твою реакцію про новину щодо індиго.  Правду. Про Мольфара ні слова! У мене в лісі багато інших знайомих. Яку правду? Ти запізнився. Твоя “мала” вже пройшла ініціацію. Я чинна відьма. Вже не Індиго. Допомагати братам та сестрам не відмовляюся. Також сподіваюся, у разі чого, на їх допомогу. Як відьма я цілком на боці паранормальних. У відьму важко повірити. Так, навіть, краще. Багато вклали у мій розквіт, а плоди занадто неочікувані вийшли? Ти маєш змогу показати власні здібності? Ні! — крикнули ми одномоментно,— ми не в цирку. Олександре, Інквізиція не лише ви. Краще про наші здібності не знати нікому. А ти що скажеш, сестричка? У мене призначення існує. Обов’язки перед Духами міста. Я стала міською відьмою й саме тут маю жити і творити. Добре, треба думати. Я піду. Залишу вас удвох. Нам всім треба прийти до тями.