Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Лариса подивилася на Олександра та осіклася. Той мав вигляд людини, яка зібралася пірнути в ополонку. Перший раз у житті. … Ми зайшли у кімнату, та розташувалися з комфортом у кріслах. Відьма окупувала невеликий диванчик, куди зібралася з ногами. Перше питання, на мій подив, було до мене:

Лариса вважає, що Ви вмієте прослуховувати це приміщення. Це правда?

Подивився на відьму та поплескав у долоні. Без звуку.

Жучків немає. Запису немає. Пам’ять та відчуття, але вони є у кожного. Не треба хвилюватися. Ти ж ще підлітком вчив мене прослушку шукати. Немає її у мене! Олександре! Якщо судити по передумовах, розмова має бути занадто серйозною. Можна я задам тон? Ви гадки не маєте, про що піде мова, але вже ставити умови?

У голосі інквізитора були чутні нотки роздратування. Він звик командувати та керувати ситуацією. Треба обережно повернути його до сьогодення.

На жаль, теж саме можу сказати про Вас.  Необхідно пояснити обставини. Без цього розмова не вийде відвертою.  Які? Ви не під слідством, та ніколи не були. Це Вас задовольнить? Заспокойтеся. Не це нас бентежить. Ви маєте велику емпатію. Повинні розуміти. Я та Лариса маємо вагомі підстави побоюватися Інквізиції. Ми підозрюємо, що Ви, треба підібрати нейтральне слово, один з її членів. Це без емоційного забарвлення. 

Олександр подивився на мене з дивуванням. Мабуть, про Інквізицію він розмовляти не збирався. Але розгубленість лише майнула.

Добре. Розумію, чому це вас бентежить. Відповім. Про між нас, безумовно. Та й не повірить ніхто. Так, ваша здогадка вірна. Я працюю на Інквізицію. Більш за це, я вхожу до Ради. Велика шишка, якщо.

Ми мовчали. Висловлене було занадто.

Не маєте підстав до клопоту. Інквізиція вже не та. Ще пару десятків років, та вона змінитися до невпізнаності. Це вже не ваші проблеми. Не беріть до розуму. Мене можна довіряти. Довго пояснювати, але для вас особисто вона не представляє загрози. Щодо паранормальних? Для будь-кого. Зараз зрозумієте. Сестричка, пам’ятаєш, коли я казав про вибух у домі, де загинули наші батьки? Я була замала. Потім жалкувала, що не маю повної інформації. Але питати тебе не мала насилу. Мала рацію. Я не про все розповів. Ми бажали грати на випередження та інсценувати катастрофу. Нас, дітей, відправили у притулок. Батьки, після зміни документів, мали намір нас заново усиновити. Де вони знімали приміщення ніхто ні знав. На нашу думку. Інсценування їх загибелі була напоготові. Ми недооцінили супротивника. На жаль, десь був прокол. Часу не вистачило. Гадки не мали, що вони, прознав про місце перебування батьків, знищать весь дім. Щоб напевно. Кошмар. Офіційно ми з тобою також загинули там. Більш за сотню трупів було. Жах. Я обіцяв  піклуватися про тебе. Мабуть, вони відчували власну загибель.  Не зрозуміло. Чому до вас така увага? Знищувати вісь дім. Маєте особливу цінність? Я та сестричка є дітьми індиго. Мабуть, чули. Особливо обдарована Лариса. Інквізиція таких не відпускає. Не дивуйтеся. Я ще з підлітка почав боротися з цією організацією. Це справа мого життя. Індиго розробили план. Ми захопимо владу у Великої Раді. Так й буде. Вони ж сірі, не вміють думати. Маємо змогу їх переграти. У мене дар — підвищена емпатія. Тому я гарний слідчий. Завжди розумію, коли мене брешуть. В Інквізицію мене завербували ще в інституті. Вони обожнюють детдомовских. Я впевнено йшов сходинками кар'єри, а тут Сепаратист. Звідки він взявся? Засланець  працював за власним планом та підпорядковувався вищому керівництву. Розумієте моє збентеження? Сестричка була у небезпеці. Потім познайомився з Вами. Шефа Ви б провели. Не мене. Я відчував, що Ви присутствовали на зустрічі. Не розумію як. Ви були свідком вбивства? Лариса все бачила моїми очима. Важко, болячі, але вона має право знати. Його вбив Сепаратист. Мого Окулярника. Казав, що це наказ Інквізитора. Коли побачив, що трупа чаклуна там немає, вбив  й другого. Ніхто такого наказу не давав. Найбільше, я про зацікавленість Інквізиції прознав лиши прибув на місце злочину. Для нас це занадто дрібно, але керівник наполягав. Він Інквізитор? Безумовно. Тому й послав мене, бо поруч нікого з посвячених не було. Навіщо було вбивати? Намагався замести якийсь слід? Позбутися свідків? Свідків чого? В Інквізиції багато таємних осередків. Це один з багатьох. Маємо змогу вирахувати куратора. Ця людина надала Вам наказ  захистити вбивцю. Сепаратист не ховався. Він чекав на слідчих.  Так. Наказ був зам’яти справу. Але карта чаклуна вдало втрутилася. Він отримав чималі кошти, а немає результатів. Труп був необхідний. Кандидат був єдиний. Не втече? Ні. Більш за боса ніхто не має зацікавленості у його загибелі. З дисципліною у нас строго. Паранормальний повинен бути знищений. До речі, тут до вас велика подяка. Осередок найманців передпідкорили до мене. Фірму, куди вони перерахували гроші, я на Ларису переоформлю. Мене необхідні кошти для утримання бойовиків.  Тобто все пішло на користь? Так. Але повернемося до наших справ. Сестричка! У тебе  величезні паранормальні здібності. Коли вони почали прокльовуватися, я заховав тебе. Ти почала жити на поодинці. Намагався тримати тебе подальше від товаришів по службі. Лякався провалу. Але такого прогресу не очікував. Ти стала закінченою відьмою. Я це за версту чую. Для тебе місто починає представляти загрозу. Мабуть, до лісника переїдеш? 

Лариса ще була у прострації. Наново переживала сцену вбивства. Вона не почула питання. Олександр витлумачив її мовчання на власний розсуд.

Добре. Поки ви перетравити виказане, я принесу продукти з машини. Не все взяли. Вдачі!