Ірен Кларк - Фортуна на всю котушку, Ірен Кларк

— Та ну… — нервово хмикнув він.

— Хочеш перевірити?

Я солоденько посміхнулася, і ми покинули квартиру, двері зачиняти не стали. 

— Ну ти й свиня, — прошипіла я, коли ми сіли в машину.

– Не розумію, – похитав головою Маршал. Після чого додав: – Сцені не вистачало драматизму. Сама зі мною напросилася, терпи.
- Треба було взяти письмові свідчення, щоб передати поліції і ця історія нарешті закінчилася.
- Він від усього відмовиться. Заявить, що обмовив себе під пістолетом. Хоча нашу розмову я, звісно, записав. - Він продемонстрував мені крихітний диктофон. - Не став йому показувати, щоб не бентежити. Віддам тобі коли все закінчиться, а зараз нехай побуде у мене.
-Нічого не розумію,-пожалілася я, коли ми сіли в авто,- якщо у Ганни не було документів, то де вони?
-Боюся, це тепер залишиться таємницею.-пожав плечима Маршал.
-Але як же ти? Тобі ж вони необхідні…
-Арні намагався мене вбити і в мене є показання його людини. А значить я маю повне право розібратись з ним. Гора знає що його здав Арні, але йому потрібні були докази, щоб без наслідків розібратись з ним. Якщо я цез роблю за нього, то позбалю багатьох проблем. Сподіваюсь, він виконає свою обіцянку.
-Отже, наше слідство завершене?- сумно запитала я уже біля мого дому.
-Невже ти не хочеш зі мною прощатися?-засміявся він.- Пам’ятається, ти не знала як здихатись від моєї компанії.
-Я і зараз не знаю. Просто все це так дивно.
-Не хвилюйся, мала. Мій номер в тебе є. Якщо засумуєш, телефонуй. Примчуся на крилах кохання.
-Цього тільки не вистачало.-сказала я. Льошка, перехилившись до мене, відчинив двері машини і раптом сказав:
– Здається, я починаю розуміти.
- Розуміти? - Перепитала я, прикидаючи, що він має на увазі.
– Ага. За що на тебе запав Гром. І колишній твій теж.
- Тоді ти знаєш набагато більше, ніж я, - відповіла я з усмішкою.
- Я ж сказав: починаю розуміти. Але вже здогадуюсь: зовсім не за твої цицьки та гарну фізіономію. Хоча те й інше вище за всякі похвали.

— Щасливої дороги, — буркнула я й вискочила з авто.