Олександра Малінкова - Принц Єгипту, Олександра Малінкова

ГЛАВА 17

       Рейсм стримав слово, яке дав сам собі і вже через декілька днів від початку роботи Марини в магазинчику пані Земи, підставний покупець купляючи обручку, поцупив ще один досить коштовний перстень. Вдень у неділю, коли Марина здавала касу хазяйці магазинчику, звичайно саме цю прикрасу недорахувалися. Розлючена пані звичайно одразу зателефонувала Реймсу, бо саме через його протекцію Марину взяли на цю роботу. Вона досить емоційно на підвищених нотах, активно жестикулюючи розмовляла по телефону з хазяйським сином. Звичайно вся розмова була на арабській мові і дівчина не зрозуміла жодного слова. Лише ловила на собі роздратовані погляди пані Земи.

        Марина страшенно перелякалася. Вона ж увесь час тримала покупців у полі зору і жодного разу не відлучалася. Як таке могло статися з нею?

       Що ж їй тепер робити? Може набрати Філа? І черговий раз довести, що вона ходяча проблема і увесь час потрапляє у неприємності. Він стільки разів її рятував, чи має вона моральне право знову вішати на нього чергову свою проблему? Може все ж таки слід взяти себе у руки й спробувати вирішити її самій? А не шукати можливість сховатися за його широкими плечима, чи в обіймах, хоч в них і затишно. Інше діло було б, якби вони були поєднані шлюбом, тоді вже жодних секретів і таємниць. Зараз же по великому рахунку між ними немає ще нічого серйозного. Принаймні підкріпленого відповідною розмовою. Лише легкий флірт, поцілунки, обійми. Та ще й колишня треться увесь час під ногами…

      Ціна прикраси, недостачу якої помітила пані Зема напевне досить значуща, що через неї вчинився такий ґвалт. Це ще одна причина чому Філіпу не слід знати про цей інцидент. Він звичайно кинеться на допомогу. Звідки в нього такі гроші? А якщо її виженуть? Що робити далі? Хто її влаштує на нову після такого скандалу?

       Марина ледь стримувалася, щоб не розридатися.

      Реймс прийшов вже через двадцять хвилин. Без жодних емоцій на обличчі ковзнув поглядом по дівчині, ледве кивнув і зосередився на розмові з продавчинею. Дівчина намагалася по жестам зрозуміти бодай хоч щось, але без успіху. Нарешті Реймс закінчив розмову, наблизився до неї, підхопив за лікоть і повів до виходу.

- Я вирішив твоє питання. Феріта не клич. Після того, що я тобі покажу і розкажу про нього ти й сама не схочеш його бачити. Приходь увечері в ресторан A la carte о восьмій годині вечора. - Процідив той.

       Ще чотири години. Це очікування зводило її з розуму. Повернулася до своєї кімнати, зачинилася у ванні і дала волю сльозам. Настільки неприємними були: інцидент, що стався, слова Реймса, все разом. Та найбільше розуміння, що тепер вона зобов’язана цьому покидьку. Не відомо, що саме він попросить, щоб віддячити йому. А що він щось попросить у цьому жодних сумнівів, та ще й перекрутить так, як йому потрібно. Вона не сумнівається, що це може бути щось брудне і непристойне. Як і та інформація, яку він хоче повідати про Філа. Що такого він може знати, після чого вона сама не захоче його бачити? В цей момент вона вперше по справжньому пожалкувала, що прийняла рішення переїхати працювати до Єгипту.

       В двері постукали. Хто це може бути? Знову Реймс? Витерла нашвидкуруч мокрі очі й тремтячими пальцями відчинила.

- Привіт, - привітався Філіп, одразу зрозумівши, що щось трапилося з її вигляду, - що сталося?

- Нічого, - збрехала і одразу відвела погляд.

- Марина, я ж бачу, - він ніжно доторкнувся до її плеча.

- Мама телефонувала, розчулилася, сумую за нею дуже, - і де тільки навчилася так брехати, - будь ласка Філ, лиши мене зараз саму. Не хочу розмовляти.

      Зрозуміло, що його така відповідь не влаштувала. Й до гадалки не треба ходити, щоб здогадатися, що в неї щось сталося. Але вирішив не тиснути, зважаючи на стан в якому вона зараз знаходиться. Тому пішов, як і прохала дівчина. Та це зовсім не означає, що він заспокоївся і не стане шукати причину. Її безпека понад усе. В казку про маму не повірив ні разу.  Занадто гарно за цей час вже встигнув вивчити дівчину. Перше, що він зробив завдяки інтуїції, а вона ще жодного разу його не підводила, направився в магазин де працювала Марина останні дні. Як саме отримала вона цю роботу, та хто саме її запропонував було таємницею із сімома замками. Та не для Філа. Тому для нього вже було достатньо знати хто приклав руку до цієї роботи, щоб розуміти звідки треба починати шукати підступ.

        Пані Зема, яка тільки-тільки підписала договір оренди приміщення під ювелірний магазин, була в цей час за прилавком. Знову звіряла всі коштовності зі списком. Старанно протирала і ховала до сейфу, який стояв у кутку кімнати.

         Філ привітався арабською.

- І тобі доброго, тільки не добрий він цей день! А тебе що привело до мене?

- Хочу дещо запитати, - він наблизився, - дівчина Марина, яка працює у Вас, з нею випадково нічого не сталося?

- З Мариною? – Вона перепитала й відвела погляд, - не знаю про що ти.

- А я думаю, що знаєте, - наполегливим тоном констатував Феріт.

        Пані Зема, жінка років трішки за п’ятдесят, пронизливо поглянула на Філіпа, перебираючи в голові варіанти, чи треба говорити про сьогоднішню неприємність!? Звичайна дівчина щойно приїхала в Ель Гуну, а вже навколо неї точаться такі пристрасті. Реймс з усієї сили нав’язував її в працівниці і навіть скидку за оренду зробив при умові, що вона візьме дівчину. Вона послухала, взяла без досвіду. Ось, і поплатилася вже за кілька днів. Тепер цей хлопець цікавиться. Дійсно. Дівчинка досить мила, спокійна та люб’язна, старанна. Земі вона швидко сподобалася. Вона розуміє, що Марина чиясь дитина теж, віку її власної доньки. Зрозуміло, що вона не хоче неприємностей для неї. Але прикраса досить дорога, хто компенсує витрати? І чи є сенс робити зі зникнення таку таємницю? Філ й так завжди в курсі всього, що відбувається в готелі і навколо нього. Робота в нього така, знати про всіх і все…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍