Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ну, знаєте, мамо, не могли придумати. Вирішили, хто перший зайде в гості, того іменем і назвемо…
– Ну!
– Спочатку зайшла її подруга Тереза Сигизмундівна… Потім сусід Ахмед… Потім мій начальник Сидір Стратилатович… Ну… Назвали Сашком…
Син приїхав до матері в село. Вона розпитує про невістку:
– Як там твоя жінка, синку?
– Та, мамо, з тих пір, як її у дворі пес налякав, почала по сторонах поглядати…
Судове засідання. Обвинувачуваний:
– Шановні судді! Прошу врахувати, що тещу я убив виключно в нападі самооборони!
– Скоро ми з вами станемо родичами!
– Сватами? Ваша дочка буде моєю невісткою?
– Ні! Це я буду вашою невісткою!
– Доню, як там мій зятьок? Як перший обід для чоловіка?
– Нормально, мамо. Завтра виписують з лікарні…
– Чому ви зятя мавпою називаєте?
– Ат! Тому, що від нього вже походить кілька чоловік…
Молодята виходять із загсу. Теща з тестем підходять до зятя. Теща:
– Тепер ми будемо ділити з вами всі ваші біди!
– У нас їх немає…
Тесть:
– Не хвилюйся, будуть!
Зять приходить з роботи.
Теща:
– Що будеш? Каву? Чай?
Зять:
– Каву…
Теща:
– А от і не вгадав! Чай!
«Соточка» прикмет, висловів, прислів'їв, приказок, придумок,а ще – всього такого іншого про тещу та свекруху, тестя та свекра, зятя та невістку
(Почуті й записані, а також із книги «УКРАЇНСЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВЬЯ и таке инше. Збірники О. В. МАРКОВИЧА и других». Спорудив М. НОМИС. С.-ПЕТЕРБУРГ в друкарнях Тиблена и комп. И Куліша. 1864).
Невістка – чужа кістка.
От у мене зять – нема за що й взять!
Веселим словом і зі свекром поладити можна. Заручена дівка усякому гарна.
Сів зажурився, що з милою оженився.
Оженився, як на кризі обломився.
Забув, що оженився, та й пішов у солому спати.
Невістка шиє та поре, та все ниткам горе.
Наша невістка – що не дай, то тріска.
Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки; побреду я по коліна, щоб головка не боліла. (Примовляють, як, скупавшись и надівши сорочку, знову уступають у воду, щоб ноги пополоскати).
Невісток багато, а хата неметена.
Кумовому молотникові зять.
Сват не сват, а мого не руш.
Піймала долю – гуляй, доню!
Проти тещі тестю треба зятя брати.
Бійся тестя багатого, як чорта рогатого.
Свекруха і на піч лізе – бурчить, і з печі гарчить.
Рідна мати б'є, та не болить, а свекруха б'є гірше словами, ніж кулаками.
Свекор і свекруха – чужого духа.
І ткач, і пекар можуть бурчати, як свекор.
Коли свекор терпить багацько, тоді він як батько.
Син невістку б'є, а свекор дубця дає.
У сім'ї всі сплять, а невістці молоти велять.
Що невістка, що зять – не вміють догоджать!
Двоєженство карається двома
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
